Вікторія Одусанво
2024 рік був насиченим на події та виклики, пов’язані з підвищенням активності російської пропаганди. Цього року кремлівські “посіпаки” активізувались у напрямках політичних маніпуляцій та просування анти-західних наративів у світі.
Група аналізу гібридних загроз створила підбірку прикладів інформаційного впливу Москви на глобальній арені щоб підвести підсумки цьогорічних “трендів” російської пропаганди.
Втручання у вибори
Цей рік був був своєрідним “виборчим сезоном” для Європи та США. Росія використала цей час аби випробовувати нові, більш агресивні методи гібридної війни у контексті виборів з метою просування вигідних Кремлю кандидатів та розповсюдження хаотичних настроїв. Російський вплив можна було прослідкувати під час виборів у Молдові та Грузії. Під час виборів у США виборчі дільниці отримували хибні погрози мінування, які надходили з російських доменів, а перший тур президентських виборів у Румунії було анульовано через розслідування шахрайства з використанням ботоферм під час передвиборчої кампанії проросійського кандидата.
Метою цієї діяльності є не лише розширення інформаційного впливу Росії, але й прагнення розхитати довіру до сучасних демократичних цінностей та інститутів, змусити людей сумніватися у їхній стійкості. Кая Каллас, нова очільниця дипломатії Європейського Союзу на заході POLITICO’s P28 підкреслила, що необхідно серйозно поставитись до загрози російського втручання у процес демократичних виборів. “Демократія базується на довірі, якщо ми не можемо довіряти виборам, то як ми можемо довіряти результату?”, – зазначила дипломатка.
Використання соціальних мереж та ШІ
Цього року Москва зробила ставку на новітні технології та збільшила інтенсивність використання соціальних мереж, ботоферм та штучного інтелекту для масштабування власної “фабрики пропаганди”. Міністерство юстицій США, спільно з партнерами з Канади та Нідерландів, викрили мережу з понад 900 бот-акаунтів, які просували російські наративи у соціальній мережі X (Twitter). Інший резонансний приклад – під час першого туру президентських виборів у Румунії, передвиборча кампанія проросійського кандидата Келіна Джорджеску у соціальній мережі TikTok підтримувалась численними ботофермами.
Окрему загрозу становлять відео та аудіоматеріали створені з використанням штучного інтелекту, за допомогою яких можна створити видимість, ніби відомі політики, активісти або інфлуенсери підтримують діяльність Росії. До прикладу, цього року під час Олімпійських ігор у Парижі, кремлівська пропаганда “ображена” відмовою допустити російських атлетів до змагань запустила кампанію з дискредитації спортивного заходу. Частиною цієї кампанії були фейкові відео, що використовували зображення відомого актора Тома Круза, який буцімто розповідав про “падіння Олімпійських ігор”. Не уникнула російських атак і кандидат від Демократичної партії Камала Харріс, яка стала “героїнею” відеоматеріалів, згенерованих ШІ напередодні виборів. Така тактика використовувалась Кремлем аби нанести шкоду репутації політикині та створити хаос під час виборчих процесів.
Погрози новими інтервенціями
З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, Кремль використовував стратегію залякування та так званих “червоних ліній” аби знизити рівень підтримки України у світі та культивувати страх “розплати”, яку Росія буцімто готує для тих країн, які надають військову та економічну допомогу Україні. Особливо популярними були погрози, пов’язані з можливістю застосування ядерної зброї та використання наративу “хто буде наступний”, який базується на погрозах державам ЄС, які Росія планує “провчити” після уявної перемоги в Україні.
Часто такі погрози стосуються країн колишнього СРСР, які Росія вважає своїми “історичними територіями”. Зокрема, наратив пов’язаний з необхідністю уникнення війни з Росією складав чималу частину передвиборчих агітацій проросійської партії “Грузинська мрія” та кампанії з дискредитації референдуму за вступ до ЄС у Молдові. Обидві країни мають у своєму складі території, які були фактично окуповані Росією, що робить подібну стратегію залякування особливо цинічною.
Персоніфіковані фейки
Серед “новинок” пропаганди та дезінформації Росія не забувала також і про старі та перевірені способи, а саме – вигадування та розповсюдження пліток з метою знищення репутації певних осіб, компаній та інститутів. Одним з популярних “питань”, які Росія піднімала цього року, було уявне розкрадання коштів, які надавались Україні від іноземних партнерів. Серед прикладів подібних чуток – історії про уявне багатство родини Зеленських, які, за вигадками кремлівських пропагандистів, використовують військову допомогу та дипломатичні візити щоб купувати люксові транспорт та ювелірні вироби. Подібні кампанії зі створення пліток створюються з метою викликати обурення у громадян США та європейських держав, та спонукати їх голосувати за політичні партії та кандидатів, які, на потіху Кремля, прагнуть зменшити обсяги військової допомоги Україні.
Приклад персоніфікованої фейк-атаки: у вересні 2024 голова комітету у закордонних справах Сенату США Бен Кардін спілкувався через Zoom із невідомою особою, яка видавала себе за колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу за допомогою дипфейку.
