Україна має найвищий показник смертності вразливих учасників дорожнього руху — пішоходів і велосипедистів — серед європейських країн. Водночас українське законодавство ще з радянських часів допускає безкарне перевищення встановлених лімітів швидкості на смертельно небезпечні для життя 20 км/год на відміну від європейських країн, де взагалі не передбачено “дозволене” перевищення обмежень швидкості руху, або допускається мінімальне перевищення. Про це йдеться в дослідженні впливу на травматизм та смертність у ДТП при перевищенні швидкості до 20 км/год, результати якого презентувала під час Тижня безпеки руху в Україні U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») в Українському кризовому медіа-центрі 17 листопада 2022 року.
У дослідженні проаналізовано стан з безпекою дорожнього руху в Україні та країнах Євросоюзу, міжнародні практики та законодавство про безпеку руху, а також наведено кращі практики українських міст у сфері безпеки дорожнього руху.
Анастасія Макаренко, виконавча директорка U-Cycle (ГО Асоціація велосипедистів Києва):
«Щодня ми втрачаємо до 10 людей на українських дорогах і це абсолютно неприпустимо. Хочу нагадати, що Україна сьогодні є країною, де рівень смертності та травматизму в ДТП є одним з найвищих у Європі. У рамках євроінтеграції та переосмислення нової парадигми відбудови України для нас дуже важлива тема безпеки руху. Ми маємо інтегровувати її в процеси відбудови та переосмислювати, як ми далі будемо розвивати наші міста, де життя людини повинно бути найвищою цінністю.
Це дослідження — це наш внесок у розвиток України як представників громадянського суспільства. Під час війни громадські організації взяли на себе дуже важливу гуманітарну роль і допомагають українцям зберігати життєздатність. Але до повномасштабного вторгнення багато хто з нас займався реформами, позитивними змінами, розвитком країни, стратегічними документами… Нам сьогодні важливо не ставити це на паузу і продовжувати далі робити свою роботу системно, щоби впливати на позитивні процеси в країні. Безпека руху має стати однією з важливих систем координат відбудови країни, про яку ми багато говоримо. Саме в цій системі координат має відбутися переосмислення наших міст, вулиць і доріг. Мобільність в умовах війни стала базовою потребою і ми маємо подбати про те, щоб наші вулиці і дороги не забирали життя, а зберігали. Це наша спільна відповідальність. Сподіваюсь, наше дослідження стане потужним імпульсом для майбутніх позитивних змін на законодавчому рівні та переосмислення нашого бачення швидкості на українських дорогах».
Микола Полюхович, старший інспектор відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в м. Києві:
«Більше 14 тисяч ДТП із загиблими і травмованими відбулося на підконтрольних Україні територіях за 10 місяців 2022 року. І це тільки ті цифри, які вдалося зібрати, бо є регіони, в яких, на жаль, немає можливості зібрати статистику. Також не в усі місяці збирались дані по ДТП, наприклад, у Києві та Київській області не збирались ці дані в березні цього року відразу після повномасштабного вторгнення, тому ці цифри далеко не повні. За тими даними, що у нас є, за 10 місяців цього року в ДТП загинула 2161 людина.
Перевищення швидкості — це прямо чи опосередковано одна з головних причин ДТП, майже половина ДТП в Україні (45%) стається саме через перевищення швидкості. У 2015-2018 роках, коли я працював в київському автопатрулі, то взагалі не було можливості притягати водіїв до відповідальності за перевищення швидкості. Адже не було ні камер фотовідеофіксації, ні пристроїв TRUcam, які дають можливість на стаціонарних постах зафіксувати швидкість автомобілів. Без цих пристроїв у патрульного немає доказової бази, щоб виписати штраф на водія за перевищення швидкості. Лише з 2018-2019 років ситуація почала змінюватися: спочатку з’явилися патрулі з TRUcam, у т.ч. в Києві та області, у 2020 році в Києві з’явилися перші 29 камер фотовідеофіксації, потім їх почали застосовувати в інших містах України, але столиця була першою. Відтоді кількість камер залишилася незмінною і, можливо, якісь із цих камер постраждали під час війни. Також на це впливають вимкнення світла, бо вимикається вся інфраструктура включно зі світлофорами і т.д. Крім того, зараз багато патрульних поліцейських залучені в регулювання руху на перехрестях, коли вимикаються світлофори. Особливо це стає небезпечним у темний час доби. На початку 2022 року перед початком війни в Києві були створені так звані фантомні патрулі, які встигли попрацювати буквально тиждень або два. Суть їх у тому, що вони могли фіксувати перевищення швидкості, в т.ч. в автоматичному режимі, не привертаючи уваги. Тобто машина без жодних розпізнавальних знаків поліції їде по місту і в потоці машин фіксує перевищення швидкості. Ідея дуже хороша і багато водіїв тоді почали їхати з переляку 50 км/год по Києву. Але, на жаль, почалась повномасштабна війна і ця ідея не була втілена в життя».
Дмитро Кочуков, експерт U-Cycle з безпеки руху, адвокат, автор дослідження:
«Наше дослідження має на меті розглянути міжнародний досвід щодо впливу швидкості на травматизм і смертність у ДТП. У ньому проаналізовано поточний стан з безпекою руху в Україні та статистику ДТП у порівнянні з країнами Євросоюзу: Румунією, Угорщиною, Польщею, Фінляндією, Швецією, відповідальність за перевищення швидкості в Україні та європейських країнах і вплив перевищення швидкості на смертність і травматизм у ДТП. Для аналізу стану безпеки дорожнього руху було обрано саме ці європейські країни, бо частина з них подібні до України за економічним та соціальним розвитком, географічним розташуванням (Польща, Румунія, Угорщина). Крім того, додатково включені до аналізу країни, які, на нашу думку, мають кращі практики та результати концепції Vizion Zero – нульової толерантності до смерті на дорозі (Фінляндія та Швеція). Дослідження також містить аналіз кращих практик українських міст у сфері безпеки руху на прикладі Білої Церкви, Вінниці, Івано-Франківська, Києва, Львова і Маріуполя.
Економічні втрати України від смертності та травматизму в ДТП дорівнюють 3,6% ВВП України, згідно з даними ВООЗ за 2016 рік. Найбільше страждають у ДТП незахищені учасники дорожнього руху: пішоходи та велосипедисти. Україна має найвищий показник смертності вразливих учасників дорожнього руху серед європейських країн, які ми аналізували: в 2021 році смертність велосипедистів становила 11%, смертність пішоходів — 39%. При перевищенні швидкості ризик смерті пішоходів, на яких стався наїзд автомобілем, стрімко зростає: в 4,5 рази від 50 км/год до 65 км/год.
Законодавство більшості країн Європи або взагалі не передбачає “дозволене” перевищення встановлених лімітів швидкості руху, або допускає мінімальне перевищення. Порівняно з європейськими країнами, Україна має найменші санкції за перевищення швидкості за розміром штрафів. Крім того, у деяких європейських країнах за повторні перевищення швидкості передбачається позбавлення права керувати транспортним засобом.
В Україні ще з радянських часів досі існує норма в Кодексі про адміністративні правопорушення, що дозволяє людині, яка керує транспортним засобом, перевищувати встановлені обмеження швидкості на 20 км/год. Це призводить до тотального перевищення швидкості водіями з максимально дозволених в населених пунктах 50 км/год до небезпечних 70 км/год. Аналіз законодавства європейських країн щодо перевищення швидкості показав, що така норма є лише в Україні. Є ще одна країна, в якій діє така сама норма, і це російська федерація. Прибрати зі статті 122 Кодексу про адміністративні правопорушення України можливість безкарно перевищувати означає не лише суттєво вплинути на безпеку руху на наших дорогах, а ще й декомунізувати та дерусифікувати наше законодавство».
Альбертас Тамашаускас, адвокаційний координатор U-Cycle:
«При розробці нашого дослідження ми звернули увагу не лише на європейські країни, а й на українські міста, які впроваджують інноваційні та проривні практики з підвищення безпеки руху. Ми зібрали інтерв’ю з представниками міст, які в різні роки впроваджували інфраструктурні рішення, які зменшують швидкість, упорядковують простір і прямо впливають на безпеку руху. Огляд міст ми поділили на дві складові: стратегічні документи та інфраструктурні рішення, які підвищують безпеку руху на якійсь ділянці.
Наприклад, у Києві є три документи, які визначають стратегічне бачення безпеки руху в місті: 1) Стратегія розвитку Києва до 2025 року, а саме розділ “транспорт і міська мобільність”, де чітко прописано послідовне впровадження концепції Vision Zero — нульової толерантності до смертності в ДТП. 2) Міська цільова програма підвищення організації та безпеки дорожнього руху в м. Києві до 2022 року 3) Концепція розвитку велосипедної інфраструктури в Києві до 2025 року, відповідно до якої було створено підрозділ КМДА, який займався велосипедною інфраструктурою та безпекою руху. Щодо інфраструктурних рішень, то вдалим прикладом вважаємо вулицю Цитадельну, де швидкість руху зменшили завдяки каналізуванню перехрестя і перерозподілу проїзної частини — приведення ширини смуг до чинних нормативів, створення велосмуг і зон очікування для велосипедистів (так званих байкбоксів), влаштування острівців безпеки. На прикладі Києва можна побачити, як запроваджені інфраструктурні рішення стали прикладом для зміни державних стандартів України».З дослідженням впливу перевищення швидкості до 20 км/год на травматизм і смертність у ДТП можна ознайомитися в бібліотеці на сайті U-Cycle.
