Предметом обговорення на Діалоговій платформі Українського Дому став стан речей на музичній популярній сцені України. Що змінилось н6а ній за два роки з початку повномасштабного вторгнення? На ці питання спробував відповісти музичний критик Сергій Кейн.
Діалог із журналістом Олексієм Анановим розпочався з пісенного конкурсу «Євробачення», на який вже відібрано учасників з України. Гість зауважив, що ми робимо абсолютно правильно, коли сприймаємо цей конкурс як політичний, адже це дійсно є політично-пісенний конкурс. Він засновувався для того, щоб об’єднати Європу, показати її як спільність.
«Як ми можемо сприймати аполітично конкурс, де люди вболівають під прапорами країн і голосують часто по дружбі», – додав Сергій Кейн.
Зі слів критика, це можливість показати Європі, що ми є і ми класні. Тим більше, що всередині країни дуже мало подібного роду можливостей показати різну музику в мейнстрімі. Те, що робили раніше «Таврійські ігри», «Червона рута» та багато інших фестивалів.
Коментуючи електронне голосування у національному відборі, він зазначив, що найголовніше, що треба винести з цієї історії, це питання підвищення цифрової безпеки. Варто ініціювати нове коло розмов на цю тему.
Другий висновок стосується переможної пісні. «Багато було суперечок у мережі з приводу неї. Тепер важливо закрити суперечки і далі підтримувати наших, бо це, як вже було зазначено, політичний конкурс», – зазначив гість.
Говорячи про конкурентоздатність української популярної музики та її шанси на перемогу, Сергій Кейн наголосив, що в Україні чудова якість музики.
«Ми максимально пісенна музична країна. Рідкісна ситуація для європейських країн, коли є настільки багатий фольклор. Це вшите в ДНК. А враховуюче велику кількість українців за кодоном, високі позиції нам гарантовані з будь-якою піснею», – сказав він.
В пісенному плані головним явищами за ці два роки критик вважає «Червону калину» у виконанні Хливнюка, і хвилю, яку вона запустила, та «Пес патрон», і хвилю, яку запустив він.
Найголовнішим трендом у музичній індустрії він виділив кількість музикантів і музиканток, які пішли на фронт воювати з перших днів.
«Їх десятки. Навіть створено фонд, який цілеспрямовано підтримує музикантів. А ще я дізнався нещодавно від Олександри Матвійчук, що 27 українських військових музикантів знаходяться у полоні, і це вимагає окремої комунікаційної кампанії», – підкреслив Сергій Кейн.
Ще один тренд можна пов’язати із виїздом музикантів за кордон. Це і ті, хто взагалі абстрагувався від процесу і не хоче ніяк асоціюватись з Україною, і ті, хто активно щось роблять за кордоном, і таких більшість, впевнений критик.
Проблемним для музичної індустрії залишається розмір аудиторії. З однієї сторони, виробництво альбомів здешевіло. Стало більше слухачів і слухачок. Але чи достатньо цього, щоб музиканти виживали?
«Ні, – визнав музичний критик. – Для цього аудиторія має збільшитись разів у 30. У 2020 році за деякими підрахунками платними музичними стримінгами користувались в кращому випадку 2-3 відсотки населення. Зараз не думаю, що це показник перевищить 10 відсотків».
