Триває проєкт «Маріуполь. Культурна деокупація», ініційований місцевою радою Маріуполя. Цього разу в Українському кризовому медіа-центрі зібрались експерти, щоб обговорити мовне питання.
Цю дискусію журналіст Олексій Ананов розпочав з більш ширшого погляду. Він нагадав, що 27 жовтня відбудеться загальноукраїнська акція – традиційний радіодиктант національної єдності.
«Свого часу він став одним з інструментів привернення уваги до української мови, популяризації, створення певного ажіотажу навколо неї. І всі ці роки диктант продовжував виконувати цю функцію. Що змінилось сьогодні?» – з цим питанням він звернувся до виконавчої продюсерки “Українського Радіо” Юлії Шелудько.
З її слів, ідеї вже виповнилось 27 років, і кожний раз «Українське радіо», Суспільне мовлення намагаються проводити диктант з більшим розмахом.
«Ми не хочемо просто перевірити грамотність, – попередила продюсерка. – Наша ціль – об’єднання людей навколо мови, і зараз це дуже актуально. Всі – і ті, хто за кордоном, і ті, хто служить у війську – об’єднаються для того, аби підтримати українську мову. До нього долучаються політики, науковці, письменники, митці. Щодо відмінностей проведення цього року, то хочу звернути увагу, що дата змінилась у зв’язку із зміщенням у календарі Дня української писемності і мови на 27 жовтня».
Співачка, телеведуча, художниця, науковець, волонтерка, президент МА “Територія А” Анжеліка Рудницька пригадала, як у 2014 році на початку війни їздила у прифронтову зону на Донеччину і Луганщину, де влаштовувала місця, в яких об’єднували людей і писали диктанти національної єдності.
«Мова – це наша зброя, щит та основа української ідентичності. Коли знищують мову, знищують націю. Ми повинні це пам’ятати, і кожен раз, коли вживаємо неукраїнські слова, діємо на боці ворога. Ми століттями змушені переконувати не чужих людей, а українців в Україні, що вони мають любити свою землю, свою націю, народ, мову, і в першу чергу поважати себе, адже питання мови це ще питання гідності», – наголосила Анжеліка Рудницька.
Про те, як на сході розширялась територія української мови, розповіла начальник управління культури Донецької області Вікторія Точена.
Протягом дев’яти років місцева влада створювали інформаційний простір, очищувала область від радянських наративів. В рамках процесору декомунізації у 2015-2016 роках було демонтовано 76 об’єктів, перейменовано Артемівськ на Бахмут, Красноармійськ на Покровськ, Дзержинськ на Торецьк. Загалом декомунізовано понад 1800 об’єктів топонімики.
«З кожним роком зростала україномовна аудиторія, що підтверджується освітніми показниками. Якщо у 2000 році здобувало освіту державною мовою лише 13 % учнів, у 2013 році вже 50 %. Сьогодні ж все вчяться українською мовою», – додала Вікторія Точена.
З аналогічним досвідом Луганської області ознайомила начальник управління культури обласної військової адміністрації Аліна Адамчук.
«Ми зараз чекаємо на те, що одним з найближчих кроків з боку держави у цьому напрямку буде прийняття урядової цільової програми опанування української мови. Це дало б значний поштовх розвитку державної мови саме на східних територіях», – відмітив представник Уповноваженого із захисту державної мови Євген Демченко.
Він повідомив, що в Україні вже нараховується 77 місцевих програм. Також по всій території країни діють 500 осередків, в яких можна вивчати українську мову.
Креативний продюсер, сценарист Аліна Беспалова поділилась досвідом переходу на українську мову національних телеканалів.
«Ми бачимо, що люди дуже хочуть спілкуватись українською мовою. Відчула це в професійному плані, коли у 2017 році увійшли в дії поправки до мовного закону, і ми на телебаченні якось швидко почали з ведучими переходити на українську мову. Робили це із захопленням. Йшов другий сезон великого проєкту, і до цього ведучі розмовляли російською. І коли з’ясувалось, що наступний сезон буде повністю україномовним, виникла дивовижна атмосфера. Люди ділились порадами, шукали класнючі слова, які б прикрасили нашу мову. І тоді я зрозуміла, що вже не повернемося до того, що було раніше», – сказала Аліна Беспалова.
Особливостей Маріуполя торкнулась директорка департаменту культурно-громадського розвитку міської ради Діана Трима: «Не хочу ідеалізувати ситуацію. Треба визнати, що у нашому житті ще багато російської мови. На неї переходять тоді, коли люди вважають, що так легше спілкуватись і думати. Як раз для того, щоб допомогти у переході на українську, ми зробили проєкт «Маріуполь українською».
Зі слів проєктного менеджера проєкту Олександра Долотцева, ціль – достукатись до кожної людини, яка говорить російською і хоче перейти на українську.
«Ми – не школа з вивчення мови і не просвітницька організація. Ми – маріупольська команда лідерів змін, яка формує культурно-мовний центр з метою гуманітарної деокупації, наближення перемоги та подальшої розбудови країни», – зазначив він.
Однією зі складових проєкту «Маріуполь українською» буде створений персонаж.
«Щочетверга у соціальних мережах хочемо робити День Суржика, – пояснив Олександр Долотцев. Він буде звертатись до людей, говорити по тим ці іншим питанням і підкреслювати, що робити помилки – це нормально. Головне – рухатись і покращувати мову».
