Маріуполю понад 500 років

Маріуполь – не лише слово, яке згадують одним з перших, коли хочуть проілюструвати звірства росіян в їх війні проти України. Це ще предмет, який досі вивчається істориками, адже різні епохи наклали свій відбиток на заснування і розвиток міста.

Про те, на які висновки спираються останні дослідження вчених і чому це так важливо особливо для майбутніх поколінь, говорили в Українському кризовому медіа-центрі під час чергової дискусії формату «Маріуполь. Культурна деокупація». Зустріч так і назвали – «Народження міста Марії»

Журналіст Олексій Ананов, який за традицією виступив у якості модератора, зазначив, що Маріуполь – не єдине місто, навколо заснування якого точаться суперечки. Дискусія триває і відносно Одеси. Чи варто її заснування пов’язувати у міфологемі з Катериною Другою чи з портом Хаджибей? А, може, з іншими сторінками історії?

Схоже, що відносно Маріуполя вчені зробили на крок більше. Про це свідчать результати історичного дослідження, яке стосується інакшого, ніж було досі погляду і оцінки коренів міста.

З ініціативою проведення такого дослідження виступила місцева влада. Коментуючи це, міський голова Маріуполя Вадим Бойченко зазначив, що це робилось для самоідентичності та історичної справедливості, яку ми хочемо відродити.

«Важливо, що в ці часи, які сьогодні мають назву війни проти українського народу з боку Російської Федерації, ми позбавились тягаря як російського, так і радянського часу.  Маємо формувати нове підґрунтя, і саме зараз будуємо майбутнє бачення Маріуполя. Хочемо, аби наша молодь поверталася в наші міста, і в цьому контексті важливим буде питання «Що то буде наша історія?», – підкреслив Вадим Бойченко.

Звертаючись до маріупольців, автор дослідження, директор Науково-дослідного інституту українознавства Василь Чернець заявив, що вони мають юридичне, історичне, наукове право історію свого міста починати з 1500 року.

«Поки я не кажу, що ця дата точна. Над цим будемо ще працювати, але те, що ми зробили, буде матеріалом, від якого будемо далі рухатись об’єктивно без усяких емоцій. Ми – самодостатні українські вчені, це наша земля і на ній безперервно жили наші українські люди», – наголосив вчений.

Відповідно до результатів вказаного дослідження, умовною історичною датою заснування Маріуполя доцільно вважати початок 16-го століття близько 1500-го року, що пов’язано з виникненням в цей період козацького зимівника.

Про важливість історії для міста та наявності культурної спадщини сказав у своєму виступі головний спеціаліст відділу аналізу тоталітарних режимів Українського Інституту Національної пам’яті Іван Стичинський.

«Тяглість історії для міста з урбаністичної точки зору – взагалі основне, – сказав він. – Якщо населений пункт має за собою історію, він має певну легітимність в цьому краї. З туристичної точки зору це приваблює туристів. Для місцевих спортивних ультрас важливо, яка дата буде на їхніх банерах, і вони будуть цим пишатись. Для військовослужбовців це так само символіка частин».

Іван Стичинський вважає, що історія головним чином проявляється у вигляді культурної спадщини. У Маріуполі є вулиця Торгова, яке веде до заводу «Азовсталь». На ній було збережено багато фонової історичної забудови. Йдучи по цій вулиці, можна було побачити, як виглядало місто у кінці 19-ка століття. Це те, що називається живою історією буквально.

«При визволенні міста нам важливо це зберегти чи законсервувати, а краще за все – відбудувати так, щоб не зашкодити культурній спадщині», зазначив експерт.

Впродовж дискусії власними думками щодо теми заходу також обмінялись заступник начальника Донецького обласного управління культури Аліна Певна та модератор польських діалогових платформ проєкту Анна Лазар.