Організатори фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA запропонували вчителям шкіл використати унікальний метод роботи: покази документальних фільмів із колекції Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та модероване обговорення фільмів разом з учнями. Що з того вийшло і наскільки ефективним є документальне кіно як освітній інструмент, що допомагає у неформальний і нестандартний спосіб говорити з учнями про важливе, обговорили учасники онлайн-дискусії “Шкільний DOCU/ТИЖДЕНЬ: як документальне кіно про права людини сприяє розвитку волонтерства у школах”.
Шкільний DOCU/ТИЖДЕНЬ тривав з 24 вересня до 31 жовтня. До нього долучилося 550 шкіл з різних куточків України. На які теми орієнтувалися організатори, і які важливі думки хотіли донести учням, розказала педагогиня, координаторка проєкту Наталія Добрянська.
«Тема волонтерства в мережі DOCU/CLUB піднімалася не лише цього року, але вона залишається вкрай актуальною і сьогодні. Ми хотіли, щоб через покази діти змогли побачити, як змінювалося волонтерство, як проходило свою еволюцію на різних етапах, яким було до повномасштабного вторгнення, і яким є зараз. В закладах освіти навіть до сьогоднішнього дня учні плетуть сітки, тобто долучені до цього практично, і ми поставили собі завдання розкрити їм ось цю юридичну складову, різні аспекти волонтерського руху, навчити відрізняти волонтерство від інших активностей, і розуміти, чому це важливо і чому це на часі», – пояснила вона.
Вчителька української мови та літератури Спеціалізованої школи N 52 Ольга Яхно поділилась враженням від того, як Шкільний DOCU/ТИЖДЕНЬ пройшов в цьому навчальному закладі.
«Коли ми запропонували учням подивитися не просто художній фільм, а фільм, який буде стосуватися волонтерства, то вони з радістю на це відгукнулися, тому що наша школа активно бере участь у різних волонтерських заходах. Діти долучені і до плетіння сітки і до збирання допомоги військовим. Їм було цікаво подивитися, як вони сказали, на справжніх волонтерів – людей, які займаються цим професійно. Перегляд їх так надихнув, що вони навіть захотіли створити виставку малюнків і плакатів. На мене особисто їхня реакція справила дуже сильне враження, бо я, чесно кажучи, не очікувала, що вони так проймуться цим», – зізналась Ольга Яхно.
«Мова» – таку назву мала одна зі стрічок, показаних дітям. Головна героїня фільму, засновниця “Безкоштовних курсів з вивчення української мови” та освітньої платформи “Є-мова” Анастасія Розлуцька не впевнена, чи повинні всі мати волонтерські навички, але переконана, що такого документального кіно має бути якомога більше.
«В дітей має бути право вибору – бути волонтером чи ні. А для цього нам треба створити для них контекст. Для цього є школа. В ній закладаються оці засадничі цінності – як бути людиною, як бути громадянином, як бути відповідальним. І не тільки школа впливає на це. Впливає суспільство, дуже впливає сім’я і це вже далі формується відповідальність оцієї маленької людини, яка стає підлітком, а далі студентом, потім стає дорослим громадянином. У нас прекрасні діти і вони дуже креативні, круті, можуть презентувати і презентують Україну на різних рівнях. Вони волонтерять, і вже у другому класі, об’єднавшись, кажуть: «Коли ми виростем, підемо знищувати Росію, тому що вона не дає нам жити, але зараз ми цього зробити не можемо, тому що ми маленькі і наші батьки нас не відпустять»
На думку Анастасії Розлуцької, Шкільний DOCU/ТИЖДЕНЬ буде мати довгостроковий ефект.
«Ми побачимо через 5, 10, 15 років, в чиїх руках буде країна, як ці діти та підлітки будуть брати на себе відповідальність і будуть управляти тими процесами, які є зараз. Тобто насправді оці інструменти – і документальне кіно, і дискусійні обговорення, і створення українського патріотичного історичного продукту роблять фокус фокус на українськість і на те, ким ти є», – зробила висновок засновниця “Безкоштовних курсів з вивчення української мови” та освітньої платформи “Є-мова”.
Наталія Добрянська назвала знаковим те, що розвиток документального кіно і створення кіноклубів стають дедалі помітнішим рухом, а теми, які піднімаються сьогодні, будуть жити і далі.
