В центрі уваги учасників брифінгу, присвяченому Дню рідної мови, було обговорення впливу, який спричинила війна на розвиток української мови та мов національних спільнот.
Як зазначив керівник Відділу забезпечення дотримання законодавства в діяльності державних органів, місцевого самоврядування та інших сферах Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Віктор Генералюк, зараз в нас ситуація набагато перспективніша і ясніша, ніж це було донедавна. Чи ні вперше маємо дійсно хороший закон про державну мову. Сьогоднішнє свято – скоріше свято неофіційних мов.
«Завдяки закону українська мова стала захищеною, але вона має посісти те місце у суспільстві, яке повинна посідати. І цей процес відвойовування природного місця триває», – підкреслив він.
Щодо скарг, які надходять Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, то їх кількість є великою і вона продовжує збільшується. На думку Віктора Генералюка, це показує, що громадянське суспільство, окремі активісти надзвичайно активно себе ведуть по викорененню порушень мовного законодавства.
В іншому стані знаходиться українська мова за кордоном, де зараз знаходяться багато українців. Там рідна мова не є офіційною, і тому питанню захисту української мови в інших країнах треба приділити особливу увагу.
Із прискоренням євроінтеграційних процесів вимоги Євросоюзу у частині вдосконалення законодавства позитивно позначились на захисті мов національних спільнот, які мешкають в Україні. Однак, як повідомив начальник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей, на відміну від державної мови, ситуація із мовами трьох корінних народів погана. Йдеться про кримськотатарську, караїмську і кримчацьку мови.
«Зараз ми працюємо над створенням переліку мов, які знаходяться під загрозою, і ці три мови до нього входять», – сказав Віктор Коврей.
Він додав, що в контексті повномасштабної війни серед таких мов є мови надазовських греків – урумська і румейська.
Про те, як Київський столичний університет імені Бориса Грінченка популяризує українську мову, розповіла викладачка кафедри української мови, кандидат філологічних наук, організаторка Всеукраїнського конкурсу проєктів “Українська мова в об’єктиві” Марія Бойко.
Ще до появи закони в цьому закладі проводились різноманітні опитування, які допомагали з’ясувати, чи спілкуються студенти і викладачі українською мовою. Сьогодні студенти самі допомагають популяризувати українську мову. В університеті функціонує Центр української мови. Спочатку його наповнювали викладачі кафедри самостійно, а тепер до цього залучені студенти.
«Нещодавно у Києві розробили міську концепцію ствердження української мови і наша кафедра долучалася до її розробки», – додала Марія Бойко.
Як показав досвід, одним з найефективніших інструментів для вивчення української мови є розмовні клуби. Бібліотекарка відділу соціокультурної діяльності Одеської обласної бібліотеки імені М. С. Грушевського, кураторка Українського розмовного клубу Тетяна Мозгова зазначила,
що в останні роки все більше людей звертається для вивчення української мови.
«Ми вийшли з рамок курсів і перейшли у формат розмовного клубу для того, щоб створити доброзичливу атмосферу і тим самим підтримати перехід людей на українську мову», – уточнила вона.
Зі іншої сторони, існує психологічні труднощі із доланням мовного бар’єру. «Як не дивно, у власній країні ми стали заручниками меншовартості і соромимось розмовляти українською у повсякденні», – визнала Тетяна Мозгова.
Модераторка розмовних клубів, співавторка Граматичного курсу української мови ГО Єдині, кандидат філологічних наук Саня Малаш повідомила, що завдяки різноманітним курсам понад 100 тисяч українців перейшли на українську.
«Що вівторка в онлайн ми збираємось з усіх куточків світу. Розмовний клуб потрібен насамперед для того, щоб відчувати, що ми усі разом. Можемо поспілкуватись на будь-яку тему починаючи від домашніх улюбленців і закінчуючи психічним здоров’ям. Коли людина говорить про те, що їй близько і для неї важливо, усі слова, звуки, наголоси згадуються самі собою. І чим більше у людини є тем, на які вона може поговорити, тим більше можливостей покращити свою мовну компетенцію», – впевнена Саня Малаш.
