3 листопада у прес-центрі Українського кризового медіацентру відбулася пресконференція, присвячена відкриттю мультижанрового проєкту “Шлях Крим/Yol Qırım”, презентації першої державної колекції кримськотатарського ужиткового мистецтва та дитячого простору у Кримському домі.
Проєкт презентує культуру кримськотатарського народу — його багатовікову історію, державність, традиції освіти, релігії, обрядів, побуту, мови, фольклору і мистецтва, декларує нерозривність культурного та історичного зв’язку материкової України й півострова Крим.
Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України, наголосила на тому, що захист культури та добробуту кримськотатарського народу та деокупація Криму є одним з головних пріоритетів зовнішньої політики України.
“Сьогодні дуже важливо зберігати культурну спадщину, а кримські татари і є цією культурною спадщиною. Зараз ми бачимо прикру дійсність: грабіжницькими діями витягується найцінніше з Криму. Проте, з останніх перемог — у Нідерландах судовим рішенням встановлено, що Скіфське золото має бути повернуто до України.
Другий формат адвокації – 14 жовтня рішення ЮНЕСКО про моніторинг ситуації, що відбувається в Криму.
Сьогодні ми всі крокуємо одним шляхом. І завдання наше — деокупація. На цьогорічній Кримській платформі визначено ключові пріоритети, один з яких — збереження культурної спадщини. І ми теж докладаємо зусиль до того, щоб у світі знали, що кримськотатарська культура і Крим – це частина України”, – зазначила Джапарова.
Ахтем Сеітаблаєв, кінорежисер та директор державного підприємства «Кримський дім», наголосив, що відкриття музею стане першим серйозним крок до створення осередку Криму на материковій Україні.
“На жаль, так сталось, що не було жодного музею на території України, який би висвітлював культуру і побут кримських татар. Але нашими спільними зусиллями ми створюємо цей проєкт. Головна мета відвідування цього музею – для родинного перегляду. Щоб і маленька дитина, і доросла людина отримала максимум можливого знання про Крим і кримців, про їх традиції, освітні, демократичні, і те знання, яке може скріпити уявлення, хто ж мешкає з ними поруч. Рустем Скибін сказав про чималу кількість майстрів не на території материкової України. Це теж – певний шлях побудови містків між Кримом та Україною. Через таку працю ми ще раз підтверджуємо, що Крим є Україною,” – резюмував Сеітаблаєв.
Рустем Скибін, керівник мультидисциплінарного проєкту “Шлях/Yol”, вказав, що відродження культури кримськотатарського народу – це складова відродження української нації загалом.
“Довгий час, 200 років, ремесла кримських татар знищувалися. А на сьогодні ми представили їх зразки – ювелірне ремесло, кераміка, вишивка, ткання, ковка, національні костюми, різьблення колекція з понад 200 предметів, які будуть представлені вперше і стануть сучасним національним спадком. Так, безперечно, були певні складності в створенні, бо майстри – не на материку. Буде діяти шість залів, які транслюють цілісність культури кримських татар — це державність, правонаступність, традиція, релігія, освіта, і дитячий зал”, – розповів Скибін.
Алім Алієв, в.о. генерального директора Українського інституту, поділився емоціями від під значного поступу у створенні кримськотатарського музею в Києві.
“Ще рік тому ми з представниками УКФ втрьох сиділи і не вірили, що такий масштабний проєкт може реалізуватись. І тепер, 5 листопада, буде представлена абсолютно важлива річ для материкової частини України – виставка, яка презентує кримськотатарську культуру. Дуже радію, що в проєкті є митці і фахівці, які живуть на півострові. Це – наші нервові зв’язки, які маємо підтримувати. Щасливий, що з’являється більше просвітницьких і культурних проєктів. І що починається дослідження академічної частини теми Криму – дуже багато не дослідженого є досі.
Ми зараз збираємо по крихтах все, аби завтра залишити своїм дітям ту спадщину, яку, на жаль, у свій час через депортацію не змогли залишити наші батьки нам. Проєкт “Шлях” стає тільки першим проєктом в межах створення музею, і створення інших довготривалих проєктів про кримськотатарську культуру”, – анонсував Алієв.
Аніфе Куртсеїтова, кураторка Дитячого простору “Шлях”, наголосила, що однією з ключових цільових аудиторій проєкту є діти.
“Організація “Кримська родина” займається освітньо-культурним центром для дітей. Там вони вивчають мову, історію, літературу, культуру, танці, національну вишивку. Ми видаємо посібники історії та кримськотатарської мови. У цьому проєкті ми зробили дитячу частину виставки, де будуть стенди про культуру, пазли з різними зображеннями культурних пам’яток, книжки від молодшого дошкільного до середнього шкільного віку. Видані кримськотатарською, українською та англійською. Зокрема, йдеться про кригу Бекіра Аблаєва “Миттєвості щасливого дитинства” та “Веселі вірші й сумні оповідання” Ельмаза Бахшиша”, – розповіла Курсеїтова .
Перша державна колекція ужиткового мистецтва кримських татар відображає всю палітру народних промислів кримських татар: вишивку, ткацтво, костюми, різьбу по дереву (меблі), кераміку, чеканку, ковальство та ювелірне мистецтво. Це сучасне виконання від кращих майстрів, які працюють у традиційному мистецтві. Такої колекції досі не мав жоден музей материкової України.
Крім цього, у Кримському домі будуть представлені відеоінсталяції, живопис, імерсивна екскурсія сучасним Бахчисараєм, серія художніх та документальних відео про кримських татар, а також презентований альбом колискових пісень кримськотатарською мовою. Також запланована презентація дитячих книг і настільних ігор кримськотатарською мовою.
Відкриття проєкту відбудеться у п’ятницю, 5 листопада о 17:00, адреса: Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 9. Вхід вільний.
Виставковий проєкт експонуватиметься впродовж року Кримському домі, а частину колекції предметів ужиткового мистецтва передадуть у Національний музей народної архітектури та побуту (Пирогово) після відкриття в ньому кримськотатарської садиби. «Шлях Крим / Yol Qırım» є частиною проєкту проєкту “ШЛЯХ\YOL”, який покликаний презентувати кримськотатарську культуру в Україні та світі.
Проєкт реалізується ГО “Ель Чєбєр” за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і Кримського дому. Партнери проєкту: Український інститут національної пам’яті, Музей Івана Гончара, ГО Кримська родина, ГО Eleos-Ukraine, ГО «СВІТАРТА», ГО «Центр етнологічних і політичних досліджень Криму» та інші.