Розвиток штучного інтелекту (ШІ) докорінно трансформує глобальну інформаційну сферу. Найбільш очевидним наслідком популяризації інструментів ШІ є стрімке прискорення динаміки інформаційних потоків.
Однак дана тенденція має темну сторону медалі. ШІ створює додаткові можливості для поширення маніпуляцій та фейків, спростування яких ускладнюється пропорційно прогресу в навчанні синтетичного інтелекту. Міжнародні актори, які переслідують зловмисні наміри, використовують ШІ для глобального “експорту” спотворених інтерпретацій і фальшивих наративів.
Тож сьогодні гостро стоїть питання використання ШІ авторитарними режимами, їхніми союзниками та терористичними угрупованнями для дестабілізації демократичних країн. Як стверджується в щорічному звіті корпорації Microsoft про кіберзагрози (охоплює період з липня 2023 року по червень 2024 року) Росія, Іран, Китай все частіше впроваджують створений або розширений за допомогою ШІ контент в пошуках більшої продуктивності, ефективності та залучення аудиторії.
Група аналізу гібридних загроз проаналізувала основні аспекти використання Росією ШІ для ведення дезінформаційних кампаній. Також в даній статті досліджено стратегічні амбіції Кремля щодо створення «суверенного ШІ».
Розширення інструментарію російської пропаганди завдяки ШІ
Росія послідовно використовує потенціал ШІ для проведення дезінформаційних кампаній. Переважна більшість з них спрямовано проти України (як конвенційного противника) та країн НАТО (стратегічне суперництво). Згідно даних переважної більшості досліджень російської кіберпропаганди, Кремль застосовує ШІ для генерації текстів, дипфейків і зображень, а також тиражування коментарів та відповідей.
Понад десятиліття російські ботоферми є важливим інструментом просування вигідних Москві наративів за кордоном. З появою штучного інтелекту мережі ботів еволюціонували, забезпечуючи Кремлю безпрецедентні переваги у проведенні кампаній дезінформації. До прикладу, діяльність головного ресурсу міжнародної пропаганди Кремля RT (Russia Today) масштабується ботофермами, керованими ШІ. Працюючи в тісній співпраці з російськими спецслужбами, ці ботоферми генерують та розповсюджують вигідні путінському режиму меседжі через соціальні мережі. Дана проблема описана в спільній заяві Федерального бюро розслідувань США, Національної місії з кібербезпеки США і спеціалізованих агенцій Нідерландів та Канади (від липня 2024). В документі стверджується, що «Філії RT використовували Meliorator – прихований пакет програмного забезпечення, вдосконаленого штучним інтелектом (ШІ), – для створення фіктивних онлайн-користувачів різних “національностей”. Використовуючи цей інструмент, афілійовані з RT боти поширювалина платформі X дезінформацію про низку країн, включаючи США, Польщу, Німеччину, Нідерланди, Іспанію, Україну та Ізраїль».
RT залишається під постійним наглядом західних урядів та спецслужб. Однак важливо зазначити, що універсальність інструментів штучного інтелекту дозволяє російським пропагандистам значно розширити пул операторів і посередників, які поширюють фейковий контент, не покладаючись безпосередньо на RT. На практиці ШІ незабаром може автономно керувати мережами ботів, обходячи спроби виявлення та протидії дезінформації.
Популяризація мовних моделей на основі ШІ також становить загрозу інформаційній гігієні країн Заходу. Так, згідно дослідження NewsGuard навіть провідні чат-боти (ChatGPT-4, Smart Assistant, Grok, Inflection, Mistral, Copilot, Meta AI, Claude, Google Gemini та Perplexity) вразливі до використання наративів, що були інкорпоровані до всесвітньої мережі російськими провладними ресурсами. В третині випадків відповіді грунтувались на публікаціях з сайтів фейкових новин, які містять ознаки маніпуляцій та відвертої дезінформації. З появою на ринку чат-ботів китайського походження проблема “забруднення” мовних моделей російською пропагандою стає ще більш нагальною.
Таким чином, завдяки прогресу чат-ботів російська пропаганда отримала додатковий канал впливу на аудиторії в різних регіонах.
Суверенний шлях російського ШІ
Кремль надає пріоритет розвитку автономної екосистеми штучного інтелекту, яку президент Росії Володимир Путін в рамках останнього засідання Валдайського клубу охарактеризував «суверенним штучним інтелектом». Даний оксюморон, як і концепт “суверенної демократії”, є породженням сутінкової свідомості кремлівського диктатора. Невід’ємним атрибутом свідомості кремлівського диктатора та його оточення є бажання контролювати всі суспільно-значимі технології та запаковувати їх в рамку ідеологічного суперництва із Заходом.
Відповідна логіка відображена в російській “Національній стратегії розвитку ШІ на період до 2030 року”. Документ визначає одну з цілей політики в сфері ШІ як “забезпечення необхідного рівня самостійності Російської Федерації в галузі штучного інтелекту, у тому числі за допомогою переважного використання вітчизняних технологій штучного інтелекту та рішень у галузі штучного інтелекту”.
Росія здійснює розробку нейронних мереж, аналогічних до продуктів OpenAI. Наприклад, «GigaChat», фінансований Сбербанком, чи дітище компанії Яндекс – мовна модель «YandexGPT» – демонструють спроби Росії конкурувати з США та КНР в гонці великих мовних моделей ШІ.
Згідно бачення російських керівників, такий підхід зменшить ризик доступу західних спецслужб до персональних даних інтернет-користувачів з РФ. Також в інтересах режиму забезпечення функціонування чат-ботів на основі великих мовних моделей, які будуть підпорядковані державній цензурі.
Обережність Кремля щодо ШІ пояснюється страхом, що симетричні прийому гібридного впливу можуть бути застосовані проти Росії. В публікаціях російських аналітичних центрів часто висвітлюються побоювання щодо використання ШІ для «дестабілізації внутрішньополітичних процесів» з метою зміни режиму. До прикладу, експерти Центру міжнародної інформаційної безпеки та науково-технічної політики Московського державного інституту міжнародних відносин визначають декілька цілей застосування “західного ШІ” проти Росії, зокрема: (1) зміна когнітивних процесів суспільної свідомості; (2) сприяння упередженням або рефлексивному мисленню (стосовно дій влади); і (3) здійснення негативного впливу на процеси прийняття рішень як на індивідуальному, так і на колективному рівнях.
Отож, інтерпретуючи ШІ як джерело потенційних вразливостей в умовах дефіциту контролю, Кремль вибудовує інституційний каркас для централізованого управління технологією. На державному рівні інтеграція технологій ШІ в різні сфери, включаючи економіку, науково-дослідні установи, бізнес і державний сектор підпорядкована Національному центру розвитку штучного інтелекту при Уряді РФ. Впровадженням ШІ у військовій сфері керує спеціалізований департамент Міністерства оборони Росії, створений невдовзі після повномасштабного нападу на Україну.
Дороге задоволення
Попри колосальні витрати на війну, Росія не знижує об’ємів вливань в розвиток ШІ.
Так, в поточному році на реалізацію федерального проекту «Штучний інтелект», який, згідно задекларованих цілей “підтримує російські розробки в галузі штучного інтелекту для цифровізації різних галузей економічної та соціальної сфер”, Кремль витратить 7,7 млрд рублів. Сумарні бюджетні асигнування в рамках даного проекту у період 2025–2027 років становитимуть приблизно 26,49 млрд рублів.
Варто зазначити, що протягом попереднього планового періоду 2021-2024 років Росія виділила на реалізацію проекту «Штучний інтелект» 31,5 млрд рублів (27,4 млрд надійшли з федерального бюджету). Також впродовж наступних трьох років РФ планує спрямувати на підтримку дослідницьких центрів, що спеціалізуються на ШІ, близько 9,6 млрд рублів. Навчання студентів у сфері штучного інтелекту на базі автономної некомерційної організації “Аналітичний центр при Уряді Російської Федерації” за аналогічний період обійдеться в 4,2 млрд рублів.
Згідно “Національної стратегії розвитку штучного інтелекту в Росії до 2030 року” кількість випускників програм вищої освіти у галузі штучного інтелекту має скласти 15,5 тисяч осіб протягом наступних п’яти років (нині цей показник складає бл.3,5 тис.). Також станом на сьогодні в РФ функціонує понад тисяча організацій-розробників у галузі ШІ, які фінансуються з федерального бюджету.
Водночас Росія продовжує розробки ШІ в військовій сфері та в площині інформаційної війни. Переважна більшість цих видатків залишаються непоміченими для широкого загалу.
Втім загальною тенденцією є зростання витрат на ШІ. Особливо контрастною щедрість Кремля щодо ШІ виглядає на тлі скорочень фінансування великих державних наукових проектів. Під секвестр бюджету РФ потрапили, зокрема, витрати на закупівлю приладів та обладнання, створення великих наукових центрів, а також просвітницьку роботу. Деякі освітні програми, до прикладу «розвиток наукової та науково-виробничої інфраструктури наукових організацій» чи «розвиток навчально-лабораторної інфраструктури» втратили до половини фінансування в 2025 році.
Втім амбіції Кремля щодо завоювання лідируючих позицій в міжнародних перегонах ШІ нежиттєздатні в задушливих реаліях російської економіки.
ШІ, як один з напрямків сучасного технологічного розвитку, не може конкурентно розвиватись в замкнутому середовищі. Росія не володіє достатнім рівнем технологічного розвитку для нав’язування конкуренції країнам-лідерам галузі. Більше того, в умовах санкцій Росії все важче компенсувати колосальне відставання в обчислювальних потужностях, необхідних для самодостатнього розвитку національних проектів ШІ. Сірий експорт лише частково покриває потреби РФ. В той же час, основні партнери Москви в обході санкційних обмежень, зокрема Китай та Індія, не зацікавлені у перетворенні Росії на конкурента в ШІ-технологіях.
Якщо поглянути на рівень фінансових інвестицій в російський ШІ, показники є вкрай далекими від передових світових “стандартів”. Достатньо навести приклад ініціативи президента США Дональда Трампа щодо запуску компанії з розвитку інфраструктури ШІ Stargate, яка має залучити близько 500 млрд. долларів. Що ж до ЄС, президент Франції Еммануель Макрон нещодавно оголосив про інвестиції у розмірі €109 млрд у сферу штучного інтелекту (ШІ). Значна частина цих коштів має надійти з Саудівської Аравії. Не відстають і приватні інвестори. За даними Financial Times, в поточному році американські IT-гіганти (зокрема Microsoft, Alphabet, Amazon та Meta) планують інвестувати в ШІ рекордні $320 млрд.
На цьому тлі бюджети російських проектів ШІ, як і можливості залучати кошти закордонних чи приватних інвесторів, виглядають мізерними.
Втім відставання Росії в технологічному розвитку та обмеженість економічного понетціалу не повинно вводити в оману при оцінці можливостей використання Москвою ШІ в рамках інформаційних воєн. Слід констатувати, що в площині дезінформації Росія адаптувалась до ШІ-революції і активно використовує нові інструменти впливу.
Дезінформація, керована штучним інтелектом, розвивається швидше, ніж інструменти її нейтралізації. Дану тенденцію намагаються використати автократії для підвищення ефективності своїх кампаній впливу.
На вістрі атаки проти основ інформаційної безпеки Заходу сьогодні стоїть Росія. Попри економічні труднощі, Москва продовжує переслідувати амбітні цілі щодо розвитку ШІ. В умовах технологічного відставання Росія програє конкуренцію в сфері ШІ-інновацій. Однак в площині пропаганди Кремль паразитує на генеративних можливостях синтетичного інтелекту.
Отож використання ШІ в когнітивній війні проти Заходу підкреслює необхідність розробки надійних механізмів ідентифікації, фільтрації та маркування контенту, згенерованого за допомогою ШІ.
Таким чином спільною відповідальністю західної спільноти є недопущення використання міжнародними зловмисниками вразливих місць в інформаційних екосистемах демократій.
Володимир Солов’ян
Матеріал підготовлено на основі статті The new Face of Deception: AI’s Role in the Kremlin’s Information Warfare (Автори: Володимир Солов’ян, Метт Вікгем)
