1 квітня у Києві може стартувати сезонне підвищення швидкісного режиму до 80 км/год на низці магістральних вулиць. У Пресцентрі УКМЦ громадські активісти, експерти з безпеки руху та представники влади обговорили потенційні ризики цього рішення та його вплив на рівень ДТП у столиці.
Де і чому хочуть підвищити швидкість?
Підняття дозволеної швидкості відбувається щороку з 1 квітня по 31 жовтня на підставі наказу Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Учасники пресконференції зазначили, що ініціатива збільшення швидкості виникла у 2018 році після ухвалення відповідної петиції.
“Цей наказ – результат політичного рішення, ухваленого у 2018 році. Однак він не враховує реальної ситуації на дорогах та рівня аварійності на конкретних ділянках”, – заявив Олександр Гречко, співзасновник ГО “Пасажири Києва”.
Чи виправдане підвищення швидкості?
Влад Панченко, член Ради U-Cycle, представив аналіз ДТП у Києві за останні роки, зазначивши, що саме в період сезонного підвищення швидкості зростає кількість аварій із постраждалими.
“Майже 40% ДТП в Україні у 2024 році сталися через перевищення швидкості. У Києві ж на вулицях, де підвищують швидкість, кількість аварій зростає навіть у літній період, коли погодні умови сприяють безпечному руху”, – наголосив Панченко.
Крім того, аналіз показав, що найбільша потенційна економія часу на маршрутах, де підвищується швидкість, становить лише 3 хвилини. Однак цей ефект нівелюється у випадку аварій, які спричиняють тривалі затори.
Контроль швидкості: основна проблема
Як зазначив Микола Ільчук, експерт Кампанії “За безпечні дороги”, однією з головних проблем є відсутність належного контролю швидкісного режиму.
“На всіх ділянках, де підвищується швидкість до 80 км/год, є лише одна стаціонарна камера фіксації порушень. Це означає, що на більшості цих вулиць водії можуть безконтрольно перевищувати швидкість, не боячись покарання”, – підкреслив Ільчук.
Наслідки для маломобільних груп населення
На проблеми інклюзивності звернула увагу Наталія Пархитько, в.о. керівника ГО “Доступно.ЮА”.
“Більшість переходів на магістральних дорогах – підземні або надземні. Вони майже недоступні для маломобільних громадян, а наземних переходів у таких місцях стає все менше. Ми створюємо інфраструктуру, яка ускладнює пересування містом людям з інвалідністю”, – зазначила Пархитько.
Позиція КМДА та військової адміністрації
Дарія Данилюк, заступниця начальника управління Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, зазначила, що рішення щодо конкретних ділянок ще не ухвалене.
“Щомісяця проводиться комісійне обстеження доріг із залученням поліції та балансоутримувачів. Ми максимально намагаємося зменшити кількість ділянок, де підвищується швидкість. Наприклад, минулого року дозволили підвищення лише на 8 із 17 можливих вулиць”, – пояснила Данилюк.
Радник начальника Київської міської військової адміністрації Олег Грищак наголосив, що рішення щодо підвищення швидкості має враховувати безпекову складову.
“Ми чекаємо фінальні висновки щодо місць концентрації ДТП у Києві. Після аналізу даних ухвалюватимемо рішення про доцільність підвищення швидкості на певних ділянках”, – зазначив Грищак.
За останні три роки внаслідок російських атак у Києві загинуло 210 людей, тоді як у ДТП за той самий період – 293. Ця статистика показує, що безпека на дорогах є критичним питанням для міста.
Експерти та громадські організації наголошують: рішення про підвищення швидкості повинно базуватися на чітких критеріях безпеки та супроводжуватися заходами контролю швидкості, а не ухвалюватися механічно щороку. Громадськість вже ініціювала петицію про скасування сезонного підвищення швидкості в Києві, яка набирає необхідні голоси для розгляду міською владою.
