Словник російського пропагандиста

Словник російського пропагандиста. Слова, які використовують російські пропагандисти

Російські медіа в своїй пропагандистській діяльності послуговуються цілою системою термінів для поширення прокремлівських наративів. І навіть якщо телеканал Росія-1 не є вашим фаворитом, ви гарантовано так чи інакше стикалися з цими словами — через проросійські ЗМІ або ж агентів Кремля в Україні, адже всі вони відпрацьовують одну й ту ж “методичку”. Група з аналізу гібридних загроз УКМЦ підготувала словник російського пропагандиста, що допоможе вам розібратися в тому, хто ж такі ці ненависні прокремлівським ЗМІ “соросята” та “іноземні агенти”; кого пропагандисти називають “англосаксами”?; що означає “русофобія” в світі російських медіа? та багато іншого.

Англосаксы

термін переважно на позначення США та Об’єднаного Королівства, які в уяві російських політиків та пропагандистів сплять і бачать, як зруйнувати Росію. Або не сплять, тому що “зло не дремлет”.  До справжніх англосаксів, тобто германських племен, що переселялись на територію сучасної Британії у V столітті, не мають жодного відношення. Медальку за найчастіше згадування цього терміну отримує прес-секретар російського президента, Дмітрій Пєсков.


Братские народы

спільна назва для всіх народів, що накивали п’ятами з великого концтабору під кодовою назвою “СРСР”, з чим Кремль так і не зміг примиритись. Використовується для підкреслення “неподільних зв’язків” з Росією, які в перекладі з пропагандистської означають зону впливу Москви. 


Великая держава

тісно пов’язана з ностальгійним “какую страну потеряли”. Основні надбання цього “раю на землі” – “пломбир по 5 копеек”, “колбаса по 2.20”, “лучшая бесплатная медицина” та “лучшее образование” (див. відповідні визначення). Про інші надбання, такі як етнічні чистки, трудові табори, КДБ, доноси і приниження людської гідності усіма можливими способами, сором’язливо не згадують. Туга за “Великой державой” призводить до постійних незграбних спроб її відбудувати, чим наполегливо займається В.Путін та його оточення. 


Великая Отечественная война

(не плутати з Другою світовою) – зручний історичний міф, що дозволяє не згадувати про співпрацю з нацистською Німеччиною, забути про пакт Молотова-Ріббентропа та зробити вигляд, що СРСР не був державою-агресором. Тому Друга світова почалась у 1939-му році, а Велика Вітчизняна – у 1941-му. Цей наратив, на жаль, досить дієвий, адже 48% росіян вважають, що Друга світова почалась в 1941. 


Великая победа

міфологізована та політизована перемога союзників разом з СРСР у Другій світовій війні, яка поступово перетворилась на перемогу “Великой державы” в “Великой Отечественной войне”. Ця перемога нібито належить здебільшого Росії і є джерелом нескінченної гордості, а також інструментом нав’язування наративу про “непобедимый народ”.  86% росіян найбільше пишаються саме “Великой победой”, яка є одним з наріжних каменів путінського режиму, що має на меті об’єднати країну і привласнити перемогу над фашизмом. 


Внешнее управление

оксюморон, яким позначають країни, що НЕ знаходяться під впливом Росії. За логікою російської пропаганди, такі країни обов’язково знаходяться під контролем США, міжнародних організацій та/або Джорджа Сороса (див. “Сорос”). Саме вони нібито приймають всі важливі рішення, а місцеві уряди змушені їх виконувати. Найяскравіші приклади “зовнішнього управління” – боротьба з корупцією та прагнення до європейської і євроатлантичної інтеграції. В Кремлі люди, звісно, з багатою фантазією, але навіть її не вистачає, щоб уявити: хтось сам по собі хоче мати високий рівень життя, а не бути придатком до Росії.


Гейропа

термін, яким російські пропагандисти та жертви їх впливу називають країни Заходу. Улюблене місце відпочинку, навчання дітей та побудови вілл, настільки ж розкішних, наскільки бідна російська провінція. “Гейропа” демонструє загадковість Росії, яку, як відомо, розумом не зрозуміти – адже туди так полюбляють їздити, незважаючи на русофобію (див. “Русофобия”) та приналежність до Загнивающего Запада (див. “Загнивающий Запад”). Гомофобна державна політика дає свої результати. Згідно з останніми даними, 56% росіян відносяться негативно до представників ЛГБТ спільноти. 


Духовные скрепы

божественний захист від аморального впливу “Загнивающего Запада”. Ніхто точно не знає, з чого саме він складається, окрім В.Путіна, який припустив, що саме ця загадкова річ об’єднує Росію в єдине ціле. Ми підозрюємо, що в такому випадку мова може йти про дурнів та дороги. Проте в Росії найчастіше згадують про “скрєпи”, коли треба виправдати насилля над жінками, сексуальними меншинами, або просто воєнну агресію в сусідніх державах.”Духовные скрепы” – це нібито останній бастіон традиційних християнських цінностей. Втім, якщо порівняти кількість християн відносно загального населення, то Росія поступається тим же Сполученим Штатам і у відсотковому (73,6% та 79,5% відповідно) і у кількісному вимірах (105,220,000 та 246,780,000 осіб відповідно).


Загнивающий Запад

улюблена страшилка російської пропаганди, згідно з якою одразу за західними кордонами Росії починається Содом і Гоморра. Там правлять бал легалізація педофілії та інцесту, вилучення дітей з гетеросексуальних родин та ненависть до чоловіків. Захід безжально намагається нав’язати ці страхітливі цінності Росії, але під впевненим керівництвом президента Путіна російським громадянам не варто переживати. Росія залишиться бастіоном традиційних цінностей (див. “традиційні цінності”). Щоправда, чомусь це не додає росіянам радості, оскільки Росія знаходиться на 73 сходинці світового щастя, в той час як більшість країн “загнивающего Запада” потрапили у топ 20.


Иностранный агент

сучасний аналог поняття “вороги народу”, яким російський уряд завзято називає будь-які організації, що займаються правозахисною, антикорупційною та іншою діяльністю, що видається Кремлю підозрілою і має підтримку з-за кордону. А враховуючи високий рівень параної серед російських еліт, підозру може викликати все, що завгодно, – невдало почухав носа на Червоній площі або зробив репост матеріалу про Крим – і вже робиш фото з автозаку. 


Колбаса по 2.20

загадковий продукт, віддалено схожий на ковбасу, за яким побиваються прихильники “Великой державы”. За поширеною легендою, окрім низької ціни, славився надзвичайною якістю, бо робився за державним стандартом, а “не те, що зараз”. На перший погляд, державні стандарти дійсно передбачали високу якість продукту зі справжнього м’яса. Насправді, вони містили величезну кількість приміток, що дозволяли заміняти фактично все на все. Тому картинка з радянського плакату та реальний продукт з сухожиль і хімічних домішок, на яких можна запускати завод, суттєво відрізнялись. 


Кто обзывается, тот сам так называется

вираз, що застосовуються, коли тебе викрили, спіймали на гарячому, або просто назвали тим, ким ти і є. Вершина політичної думки Владіміра Путіна, досягнута у відповіді на репліку американського президента Джо Байдена, який назвав Путіна вбивцею. Справедливе звинувачення, якщо врахувати, що за 7 років війни з Україною загинуло більше 13 тисяч людей, а російські військові регулярно атакують цивільне населення в Сирії у коаліції з диктатором Башаром Асадом. Що ж, якщо вже російський президент хоче звернутись до народної мудрості, ми б радили іншу фразу: “Правда очі коле”. 


Либеральные медиа

російські ЗМІ, які дозволяють собі періодичну критику режиму, за що також носять горде звання “опозиційних”. Оскільки рівень абсурду в таких медіа нижчий, ніж на федеральних телеканалах, які давно створюють альтернативну реальність для російського глядача, часто сприймаються як надійне джерело інформації. Водночас, це не заважає багатьом з них підтримувати пропагандистські кліше рівня “КримНаш”та розповідати про “фашизм” в Україні. В той же час фінансування пропагандистських медіа, які напряму чи опосередковано пов’язані з Кремлем, невпинно зростає. Так, у 2021 їх сумарне фінансування становить близько 1,1 мільярда євро.


Лучшая бесплатная медицина

“загальна та безкоштовна” система радянської медицини, овіяна легендами.  Один з головних куплетів у старій-добрій пісні “раніше було краще”, лірика якої мало відповідала правді життя. Примотування пацієнтів до стільців для процедур без анестезії, стоматологічні бормашини, які можна сміливо називати “більмашинами”, відсутність поваги до пацієнтів – все це і багато іншого насправді далеко не завжди було безкоштовним. Враховуючи рівень зарплат та мотивації радянських лікарів (бачите плінтус? Подивіться ще нижче), пацієнти нерідко виборювали послуги за “подарунки”. Дивна звичка ходити до лікарів з пляшкою коньяку з’явилась саме звідси. У сучасній Росії, яка успадкувала “лучшую бесплатную медицину”, справи досить кепські – 60 місце з 93 в світовому рейтингу медичних систем.


Лучшее образование

ну, якщо обмеження за класовими та національними ознаками й ідеологічна правильність викладачів замість їх професіоналізму можна вважати найкращою освітою, то тоді звісно. А сучасна російська освіта взагалі не вирізняється якістю. Так, МДУ у останньому світовому рейтингу університетів займає 93 місце, а всі інші російські універи йдуть нижче 300 сходинки.


Пломбир по 5 копеек

один із найбільш сакральних об’єктів ностальгії за СРСР. За легендою, найкраще морозиво у світі, якого більше не роблять. Пам’ять про нього – частина ДНК представників секти “Великой держави”.  Магічна сила морозива настільки велика, що пригнічує здатність до критичного мислення. Однак насправді таких стандартів, як легендарний ГОСТ, притримувались не всюди, а у 1966 їх взагалі змінили. Більшість сучасних аналогів мають в середньому на кілька відсотків більше жирів, ніж класичний пломбір з 15% жирністю та трохи менше шкідливого цукру.


Русофобия

кодове слово, яким позначаються будь-які дії у будь-якій точці світу, що викривають агресивні наміри Кремля. Бути русофобом дуже просто: наприклад, достатньо вірити, що Європейський Союз кращий за Митний, де керівна роль належить Росії. Або що в країні, де є російськомовне населення, не обов’язково вводити російську як другу державну мову.  До речі, говорити про радянські (або путінські) репресії – це теж страшна русофобія. 


Самая читающая страна

популярний міф, що підкреслює високу інтелігентність радянської людини, до якої буржуазним імперіалістам як до Києва рачки. З’явився значною мірою через величезні обсяги “ідеологічно правильної” друкованої продукції від пропущених цензурою класиків до ура-патріотичних мемуарів радянських діячів, які нерідко виконували декоративну функцію поруч з кришталевим сервізом, котрим ніхто ніколи не користувався. Сучасну Росію обігнало як мінімум 6 інших країн у рейтингу читаючих націй, а тираж виданих книг за останні 10 років зменшився удвічі.


Сорос

американський фінансист і благодійник Джордж Сорос, перетворений пропагандою на посланця Сатани. Пропаганда наділяє його майже паранормальними здібностями та нескінченним запасом грошей, завдяки чому він нібито здатний особисто контролювати уряди цілих країн та приводити їх до “зовнішнього управління”. Його фонди “Відкрите суспільство” буцімто прагнуть зруйнувати “традиційні цінності” (див. “традиционные ценности”) і перетворити весь світ на “Загнивающий запад”, чому Росія успішно чинить спротив. Але в цій боротьбі треба залишатись пильними, тому всі організації, які отримують фінансування від фондів Сороса, в якості профілактики визнали іноземними агентами. Адже вони просувають дві страшні речі – права людини та демократію. У 2015 році російська філія його фонду “Відкрите суспільство” закрили. Між тим, його організація виділила 100 мільйонів доларів на відновлення російської науки у 90х та 2000х.


Соросята

жителі країн, що знаходяться під “внешним управлением”, які за гроші допомагають Джорджу Соросу посилювати контроль над їх власною державою. На практиці – представники громадянського суспільства, що отримали більше 1 копійки будь-якого західного фінансування, виступають за демократію, боротьбу з корупцією та європейський напрям зовнішньої політики. 


Традиционные ценности

найзручніший спосіб приховати провали російської соціальної політики. В основному полягає у нескінченних розмовах про духовність з боку чиновників та церковників для протистояння аморальному впливу “Загнивающего Запада”, де якість життя чомусь набагато краща. Прихильники “традиційних цінностей” часто не мають нічого проти домашнього насильства та злочинів на ґрунті ненависті, а от богохульні в інтерпретації РПЦ ідеї захисту прав людини викликають значний спротив. Так, рівень домашнього насилля в країні невпинно зростає, особливо після закону про декриміналізацію цього злочину. Кожна п’ята жінка у Росії стикається з домашнім насиллям.


Фашизм

ярлик на позначення політики інших країн, якою незадоволені в Кремлі. До правих політичних рухів може не мати жодного стосунку; зокрема, російська пропаганда наполягає, що лібералізм – це теж “фашизація”. Майже всі західні країни та, особливо, сусіди Російської Федерації регулярно звинувачуються нею у фашизмі. Це поняття підкреслює паранормальні здібності російського керівництва, яка здатне знайти навіть те, чого немає. Тому що для втручання у справи інших країн і територіальної агресії проти них потрібен привід, і фашизм та “русофобия” стають основними такими приводами. При цьому рівень етнофобії в самій Росії невпинно росте і наразі становить 71%.