Вищу освіту очікують зміни. Це відбудеться у разі прийняття законопроєкту №10177. Серед новацій – розширення можливості закладів вищої освіти у формуванні освітніх програм, дозвіл створювати міждисциплінарні освітні програми незалежно від рівня вищої освіти, збільшення терміну навчання на денній чи дуальній формі навчання на 25 % для студентів, які навчаються за кошти державного чи регіонального замовлення, і водночас можливість зменшити строку навчання на 25 %. Окрім того, законопроєкт дозволяє студентам регулювати річне навчальне навантаження.
Про те, що думають у суспільстві відносно цієї реформи, дізнались у Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який провів низку дискусій, кожна з яких представляє дослідження українського законодавства на предмет відповідності вимогам Євросоюзу в різних сферах життєдіяльності.
Для того, щоб обговорити запропоновані зміни в системі вищої освіти, в Українському кризовому медіа-центрі зібрались експерти – керівники провідних вишів, представники профільного міністерства та студентського самоврядування.
Представляючи результати дослідження, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Поліна Бондаренко відмітила, що це єдиний з чотирьох проаналізованих законопроектів, де громадська думка вона фактично збігається з тими змінами, які запропоновані.
Що стосується результатів експертного опитування, то серед позитивних сторін законопроекту експерти виділили розширення свободи студентів у виборі термінів навчання. Заклади вищої освіти зможуть самостійно розробляти і затверджувати освітні міждисциплінарні програми, що може позитивно вплинути на конкуренцію між університетами. Вони зможуть визнавати результат і формальної і неформальної освіти, що суттєво полегшить життя студентів.
Перший заступник Міністра освіти і науки України Михайло Іван Винницький зізнався, що дуже пишається цим законопроєктом, ідеї якого він просував багато років. Проте, попередив: не варто очікувати, що він має раптово змінити всю систему вищої освіти.
«Це еволюційний закон за своєю суттю, – пояснив чиновник. – Він сприяє автономії студента, зростанню його відповідальності. Але для його реалізації зараз буде дуже активно відбуватися робота стосовно змін у стандартах вищої освіти. Вже пора їх оновити, бо п’ять років вже пройшло від коли вони останній раз були оновлені».
Власний погляд на законопроєкт №10177 висловив і Президент НаУКМА Сергій Квіт.
«Ми входимо в ту частину, яка називається liberal Arts and sciences. Це дуже дороге задоволення. Під цією парасолькою можна відбуватися багато різних речей, в тому числі міждисциплінарна програма, але і фокусування на самих здобувачах освіти. Їм приділяється більша увага, питається їхня думка, дається відгук на їхню точку зору. Тобто увага до кожної окремої людини аж до того, що існують спеціальні заклади вищої освіти, які називаються liberal Arts colleges і так далі. Це і в Європі і в Сполучених Штатах. Ми відкриваємо шлях до цього підходу», – наголосив він.
Сергій Квіт також зазначив, що в Україні є проблема з віком випускників шкіл. Вони дуже молоді. В середньому закінчують школу в 17 років. Ніде в світі немає таких молодих випускників шкіл, і це призводить до того, що їхні батьки приймають більшу участь в тому, куди їм вступати, яку перспективу вони професійну бачать.
«Ще на початку дев’яностих років наш В’ячеслав Степанович Брюховецький говорив, що є бажання приймати студентів в університет, а потім щоб ці студенти розходилися по вузьких спеціалізаціях. Якраз таку можливість таку можливість відкриває цей закон», – додав Президент НаУКМА.
