Громадська організація «Платформа прав людини» на замовлення UNESCO провела дослідження «Журналісти в розпал повномасштабної війни — репортаж про Україну». У День журналіста аналітичний звіт за результатом цієї роботи був представлений в Українському кризовому медіа-центрі.
На початку заходу комунікаційниця ГО «Платформи прав людини» Ірина Шаталова привітала журналістів із професійним святом.
«Дякуємо вам за те, що незважаючи на виклики воєнного стану, перешкоди і труднощі, з якими стикаєтеся ці роки, ви все ж таки продовжуєте виконувати свою роботу і доносити світу правду про Україну, про ті події, які тут відбуваються», – сказала вона, звертаючись до медійної спільноти.
Зі слів члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександра Бурмагіна, важливість дослідження полягає в тому, що воно стосується безпекових питань журналістської діяльності.
«В цій сфері у нас була певна проблематика. До повномасштабного вторгнення дуже довгий час велась дискусія з міжнародними організаціями, з Радою Європи. Зрозуміло, з 24 лютого 2022 року всі ці питання стали актуальними ще в більші рази, адже суттєво зросли інтенсивність загроз, види загроз, види небезпек.. Їх стало більше. Журналісти і медіа, які працюють на вістрі цієї повномасштабної війни разом з нашими силами оборони, висвітлюють ці події і збирають і поширюють цю інформацію на міжнародних майданчиках. Вони так само потерпають від дій ворога і всі ці моменти потрібно фіксувати», – зазначив Олександр Бурмагін.
Доцентка Могилянської школи журналістики Дарія Орлова закликаю переглянути звіт, бо це дозволить комплексно розуміти ситуацію. При цьому особливу увагу вона звернула на особливість умов, в яких сьогодні працюють українські журналісти.
«Якщо ми говоримо про якісь стандартні підходи у світових медіа до забезпечення безпеки журналістів, які їдуть висвітлювати той чи інший конфлікт в будь-якій точці світу, то ми розуміємо, що це завдання і є певні підходи. Так, є група ризиків, але є розуміння, що журналіст може повернутись умовно кажучи у нормальне життя. У випадку українських журналістів розмежувати ми це не можемо. Звісно, це наклало відбиток на журналістів на багатьох рівнях. Йдеться і про постійну фізичну небезпеку, цифрові загрози, психологічний стан, на який впливає оце постійне перебування в умовах небезпеки», – заявила представниця Могилянської школи журналістики.
Зі слів авторів дослідження, його проведення стало можливим завдяки підтримці від ЮНЕСКО і Фонду міжнародної солідарності. Чому Фонд пішов на цей крок, пояснила заступниця керівника представництва з інституціоналізації Анастасія Чорногорська.
«Українським журналістам дуже непросто працювати в цих реаліях, тому що неможливо гарантувати безпеку. Тому нам дуже важливо було підтримати таке дослідження, звіт за результатом якого сприятиме донесенню цієї інформації до світової спільноти», – висловила впевненість Анастасія Чорногорська.
