У 2007 року Національний банк України випустив монету номіналом 2 гривні із зображенням видатної української поетки та патріотки Олени Теліги. Вулиці трьох десятків міст країни перейменовані на її честь. Проте, експерти, що взяли участь у черговому випуску спеціального проєкту «Навколо постаті», переконані: ця жінка заслуговує набагато більше уваги серед українців.
“Якщо спитати істориків і літературознавців, кого б вони назвали топ-10 діячок українського національно-визвольного руху або літературного процесу початку ХХ століття, то я не сумніваюся, що усі вони без винятку назвали би ім’я Олени Теліги. Вона була не тільки однією з визначних діячок українського національного визвольного руху. Її поезії до цього часу друкуються в антологіях європейської поезії в різних країнах і видаються різними мовами», – зазначив перший заступник голови Держкомтелерадіо України, голова ОУН Богдан Червак.
Він вважає, що в час російсько-української війни треба якомога більше розповідати про Олену Телігу як людину, яка запалювала своїм прикладом тисячі українців на боротьбу за незалежну Україну.
Богдан Червак нагадав її цікавий життєвий шлях, адже Олена Теліга народилася в Московській губернії в українській, але повністю російськомовній родині, хоча її батьки знали про своє коріння. У 1917 році, коли розпочалася українська революція, батько Олени був запрошений до Києва, де став одним з діячів українського уряду. Пізніше він разом з донькою буде змушений покинути Україну і опинитись у Чехії. В міграції вона і стане національно свідомою українкою, в чому значу роль зіграє чоловік Михайло Теліга.
«У Чехії на той час був осередок легії українських націоналістів – однієї з організацій, яка потім стала складовою ОУН. Олена Теліга відвідувала відкриті збори цієї організації і слухала Миколу Стіборського, який проповідував радикальні націоналістичні гасла, і говорив про неможливість будь-яких компромісів з ідеєю самостійної України. І це захоплювало Олену Телігу. Вона одного разу з’явилася на вечірку, де білогвардійський офіцер спробував її принизити, ображаючи українську мову. І вона поставила його на місце, сказав, що той хам, а українська мова – це мова її батьків і рідної землі. І після цього Олена Теліга вже більше ніколи не розмовляла російською», – підкреслив голова ОУН.
Символом жіночого руху назвала Олену Телігу провідний археограф Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, екс-очільниця Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги Тетяна Котенко.
З її слів, у статтях цїєї видатної українки сказано, якою вона бачить жінку, які завдання в жінок, що вони мають робити, ким вони мають бути. Вона критикувала попереднє ставлення до жінки, як тільки до берегині родини, що жінка має лише доглядати за дітьми і так далі. Вона це не відсікала, вона це стверджувала, що так, родина це є головне, це є перше в нашому житті, найцінніше. Але наполягала на тій думці, що жінка має право на самовираження, вона має право на рівні права з чоловіками у сенсі ролі і свого внеску в життя не тільки родини, а й всієї країни.
«Вона для нас є взірець і сьогодні. Окрім того, що Олена Теліга символом нескореності і любові до України, вона надихає жінок, волонтерок і військових, активісток просто зараз, бо це наш символ, і ми беремо з неї приклад. Дивіться, скільки сьогодні в нас героїв. Ми маємо знати своє коріння, тому Олена Теліга сьогодні як ніколи актуальна», – пояснила Тетяна Котенко.
