Тероборона – це засіб, потужніший від ядерної зброї! Підсумки обговорення в УКМЦ

28 січня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося ініційоване УКМЦ публічне обговорення “Тероборона останньої надії. Як записатися до нових сил самооборони – і на що вони здатні?” Ми зібрали представників місцевої влади, резервістів територіальної оборони та громадських активістів, щоб обговорити – як просувається формування нової складової оборонного потенціалу України, де і як записуватися до резерву тероборони, і які оборонні задачі здатні виконувати ці сили?

Михайло Щербіна, Заступник директора з оборонних питань Департаменту муніципальної безпеки КМДА, із задоволенням відзначив, що тема територіальної обороні зараз “хайпова”, і це йде на користь.

“Якби така увага до Територіальної оборони була рік тому, ми б уже давно сформували та укомплектували наші батальйони. Щодня ми отримуємо близько п’ятдесяти звернень. Місяць тому отримували десять, рік тому – один-два на день. Телефон зараз просто не вимикається. Дзвонять люди різні, починаючи від заступників міністра та мільйонерів”, – розповів Щербіна.

Представник столичної мерії вказав, що в рамках столичної 112-ї бригади формується 10 батальйонів – за числом районів Києва. “Процес іде, але потрібно, щоби кожен патріот не сидів на дивані, а активно долучався”, – закликав Щербіна.

Олександр Білецький, військовий експерт, погодився: коли починається криза, підтримана українськими та іноземними ЗМІ, люди починають “хвилюватися і думати”. 

“Інформаційна підтримка – це дуже добре. Я був біля витоків тероборони, ми вже багато років тому створювали концепцію. Її, до речі, в ухваленому вигляді я так і не побачив. Нам треба пояснювати населенню, що робити у випадку агресії. Оборона мегаполіса починається за 600 км. Наприклад, Харків перебуває у зоні колосального ризику, та й Київ теж. Є маса цивільних питань, які мають бути пророблені. Музеї, цінності, відключення критичної інфраструктури – ці речі мають бути чітко комуніковані з громадами”, – вказав Білецький.

Експерт нагадав, що більше ста мегаполісів за останнє сторіччя перебували в облозі, починаючи з часів Першої світової. Як показує ця багата практика, основне питання для виживання – об’єднання співмешканців окремих районів. Вони самі можуть вирішувати широкий ряд задач – від припинення мародерства до приготування їжі. 

“Люди не розуміють – якщо гудить сирена, то що робити? Це має бути дуже чітко комуніковане”, – резюмував Білецький.

Руслан Трегуб, інструктор Обухівського районного батальйону територіальної оборони поділився досвідом безпосередньої організації добровольців та їх тренування. 

“Скажу за свій район: батальйони тероборони працюють дуже давно, але вони не мали офіційного статусу. Люди за свій рахунок стрибають з парашутами, проходять іншу підготовку. Завдяки ЗМІ в нашому районі значно побільшало запитів на приєднання до батальйону. Людям стало страшно і вони намагаються об’єднатися. Адже цивільні люди часто не знають, що робити. Уявіть – ви прокинулися зранку – і що? А органи місцевої влади мають працювати на випередження, зокрема і підтримуючи територіальну оборону”, – наголосив Трегуб.

Денис Семирог-Орлик, голова правління ГО “Територіальна оборона столиці”, вказав, що саме сили тероборони дають можливість влитися в оборонні зусилля тим людям, які непридатні до служби за віком або станом здоров’я – і його громадська організація і має за мету їм в цьому сприяти.

Ірина Йосипенко, начальник медичної служби в 129 батальйон Тро України, капітан медичної служби резерву, розповіла, що до сил тероборони змогла потрапити навіть попри серйозні проблеми зі здоров’ям, які в неї з’явилися після проходження служби в АТО. 

“У 2014 році в спішному порядку організовувалися на війну. Тоді всі були дуже мотивовані. Те, що ми зараз готові, діємо не по факту, а на упередження – це дуже важливо. Стати добровольцем зараз значно легше – є більше інформації та можливості підготуватися”, – вважає Ірина Йосипенко.

Друге коло обговорення було присвячене знаходженню золотої середини між тотальною мобілізацією суспільства за умов непевності з одного боку і збереження спокою й уникнення паніки – з іншого.

Михайло Щербіна наголосив, що можливі загрозливі ситуації можуть бути різноманітними, і лякати ними суспільство не можна.

“Щонеділі ми збираємо штаби і обговорюємо, яким буде зв’язок, як налагодити управління. Для населення сирена – це символ, що вже відбувається щось загрозливе. Але є інші способи донести інформацію. На сайтах КМДА і сайті кожного батальйону все чітко прописано, що робити є гарячі лінії, вас сконтактують і проведуть за руку. Є проблеми,  але вони вирішуються”, – запевнив заступник директора з оборонних питань Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ірина Йосипенко погодилася, що навколо теми “тривожних валіз” роздули справжню паніку, в тому числі за участі іноземних журналістів. 

“Я не збираюся тікати, я буду захищати країну тими способами, якими можу. Часто в публікаціях мас-медіа я єдина з коментаторів, яка не виголошує панічні наміри. Колись була система цивільної оборони та захисту – я теж мала до неї стосунок. А зараз питання захисту населення вже перекладене на нас, на територіальну оборону. Має бути план захисту мирного населення, але це має бути системна робота, це не має зводитися до тривожної валізи”, – закликала офіцерка.

На завершення учасники заходу резюмували, що саме долучення територіальної оборони є найкращим способом для громадян підтримати державу. Збройні сили обмежені граничною кількістю – а тероборони ці ліміти не стосуються. “Якщо територіальна оборона буде по всій країні – це краще за ядерну зброю”, – резюмували спікери.