Наприкінці лютого в російському інфопросторі прогримів вибух. Придворний кремлівський пропагандист Олександр Сладков в своєму Телеграм-каналі опублікував пост, який перевернув догори дригом Z-дискурс. Головний меседж допису – Росія почала війну не задля територій, а повернення “статусу” на глобальній арені. Захоплення та утримання територій, за цією логікою, стає невигідним Москві. Наступного дня Сладков видав нагора неприйнятну для російських імперців тезу – “сучасна російська армія не зможе ні забрати, ні контролювати Одесу, Київ та Львів”.
Нова версія “справжніх цілей СВО” від наближеного до “начальства” спікера обурила радикальний сегмент російської пропаганди. Пости Сладкова були трактовані як “інформаційна пристрілка” Кремля напередодні завершення бойових дій за підсумками домовленостей з американською адміністрацією.
Як бачимо, російських пропагандистів не турбують очевидні паралелі з нацистським “остаточним вирішенням єврейського питання”
До прикладу, канал “Позивний Осетин” закидав Сладкова градом уїдливих питань: “Тобто солдати воюють не за Батьківщину, а за те, щоб держава набула статусу в новому світопорядку? А який статус? Території не важливі у війні? А що важливе?”. Далі “Осетин” відверто іронізує над одкровеннями Сладкова: “Тобто зараз можна взагалі нічого не штурмувати? Все одно ж Запоріжжя нашим буде після переговорів, давайте тоді почекаємо тихо, мирно?”.
В режимі “праведного обурення” найбільш радикальні Z-канали російського сегменту Телеграму вдались до погроз і обіцянок розплати у випадку “договірняків” ( тобто відмови Кремля від продовження експансії). Апеляція до витрат та жертв війни стала популярним прийомом для заперечення можливості миру серед радикальних пропагандистів. Схожі аргументи також поєднують з питаннями “національної гордості”, нагадуючи пересічним росіянам про необхідність підтримувати “могутній образ Росії” перед “зовнішніми ворогами”.
Для більш раціональної російської аудиторії тему підготовки до переговорів почав “підігрівати” підконтрольний Кремлю телеграм-канал “Незигарь”, який працює в форматі зливів “інсайдерської інформації”. За даними каналу, протягом останніх тижнів посилилася робота щодо впровадження в свідомість російських мас ідеї про «досягнуті цілі» та необхідність переходу до дипломатичних методів. Індикатором змін “Незигарь” називає послаблення войовничої риторики Телеграм-каналу колишнього президента і головного кремлівського “яструба” Дмітрія Медведєва на адресу США. Також канал наводить результати соціологічних опитувань, начебто проведених Кремлем, які свідчать, що 60–65% росіян підтримують припинення бойових дій.
Втім телеграм-інсайдери формулюють свої “прогнози” вкрай обережно. “Оскільки ситуація неочевидна, жодних сформульованих наративів немає”, – визнають вони.
Показово, що Сладков доволі швидко змінив риторику. Його наступний “пояснювальний” пост запевнив аудиторію у тому, що він роздумував зовсім не про відмову від імперських амбіцій Москви, а “більший план”, згідно якого Україну у майбутньому можна буде захопити не лише воєнними, але й політичними та економічними зусиллями.
Розкачування Кремлем інформаційного маятника нагадує спробу розвідати настрої росіян. Ймовірно, Сладков закинув у вир російського інфопростору контраверсійну тезу, взявши на себе роль “цапа відбивайла”.
Протягом останніх років Кремль розігнав машину пропаганди до небезпечних швидкостей. Технологи режиму усвідомлюють – якщо різко зірвати стоп-кран і перевести мілітаристський дискурс в парадигму “консервації здобутків”, управлінська вертикаль може втратити контроль над озлобленими масами путінських вояк та радикальним сегментом народонаселення. Тому наратив про обмін “територій” на новий геополітичний “статус” РФ дрібними інєкціями вводиться в отруєні пропагандою організми росіян.
Цікаво, що бажання відкоригувати налаштування внутрішньоросійського інформаційного дискурсу виникло в Кремлі на тлі інтенсивних переговорів з Білим домом.
Наразі американська сторона не коментує ключове питання, яке стоїть на перепоні зупинки бойових дій – в який спосіб Дональд Трамп планує відмовити свого російського візаві від планів окупації чотирьох областей України в адміністративних кордонах? У відповідь на заклики адміністрації США до “негайного перемир’я” від російських високопосадовців чути лише заяложену мантру про те, що всі території, записані Путіним в російську “конституцію”, мають відійти під контроль Москви.
Однак інформаційна провокація імені Сладкова може бути одним з перших дзвіночків, які свідчать, що Кремль розглядає сценарій фактичної відмови від претензій на частину українських земель. Прийнятною для Москви ціною, вочевидь, стануть поступки з боку США, які в російській пропаганді будуть звеличені до “повернення статусу держави-гегемона”.
Вікторія Одусанво, Володимир Солов’ян
