25 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся брифінг на тему “Громадське обговорення Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру”. Подія була організована Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом історії України НАН.
Концепція передбачає створення у Бабиному Ярі в Києві цілісного меморіального комплексу як альтернативи хаотичному зведенню окремих пам’ятників та меморіалів на території яру. Документ пропонує бачення, як упорядкувати та об’єднати наявні об’єкти і пам’ятні місця у цілісний меморіальний парк.
Як зазначив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, для того, щоб Бабин Яр став належним місцем пам’яті, доклалося багато людей – вчені, громадські активісти, міжнародні організації. Дробович наголосив, що обговорення та вироблення концепції відбувається “не під дати” і має на виході дати цілісний та якісний проект.
Меморіальний парк “Бабин Яр” має охопити територію, центром якої є місце масових розстрілів євреїв Києва та інших жертв нацизму, а також розташовані навколо численні кладовища, що виникли тут упродовж двох останніх століть. Меморіальний парк повинен перетворити те, що зараз є захаращеним лісопарком і парком відпочинку, на місце, сприятливе для осмислення й віддавання шани жертвам. Водночас цей простір має залишатися відкритим для наступної меморіалізації як майданчик діалогу та співпраці різних громад і частин суспільства.
Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, охарактеризувала основні принципи розробки Концепції. Так, список жертв Яру має бути максимально всеохопним, зокрема включити жертв Куренівської трагедії. Поряд з пам’яттю про загиблих буде згадано борців та героїв, зокрема борців за вшанування пам’яті трагедій ХХ століття, що сталися на цьому місці.
“Меморіальний парк – це наша відповідь хаотичній забудові, що триває на території Бабиного Яру. Методи ландшафтного дизайну та малої архітектури допоможуть позначити місця розстрілу та поховань. У подальшому це захистить ці місця від подальшої забудови”, – пояснила Пастушенко.
Також концепція передбачає створення двох музеїв: Українського музею Голокосту та Меморіального музею Бабиного Яру. Український музей Голокосту розповідатиме про винищення євреїв на території України під час Другої світової війни у контексті загальноєвропейської трагедії нацистського геноциду єврейського народу. А Меморіальний музей буде присвячений усім численним трагедіям Бабиного Яру та висвітлюватиме, яке місце займає Бабин Яр і трагічні події, що тут відбувалися, у пам’яті українського суспільства та окремих спільнот.
“У нас немає готового наративу і плану майбутнього музею. Але є принципи. Має бути включена не лише розповідь про часи війни та вбивства, але й те, що передувало, воєнне лихоліття та повоєнна історія. Передбачаємо націленість на розповідь історії окремих людей на тлі світової історії. Зробимо акцент на рятівниках на героях – світло людяності у темряві насильства”, – пояснила Тетяна Пастушенко.
Концепцію комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру розробила спеціальна робоча група при Інституті історії України Національної академії наук, створена в 2017 році на виконання Указу Президента України та рішення уряду. До неї увійшли історики, фахівці музейної справи, архітектори, юристи. Концепція пройшла рецензування у понад 40 науковців з усього світу.
Як заявив Олександр Лисенко, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, вкрай важливо, щоб комеморіалізація бабиного Яру відбувалася під патронатом держави.
“Ми дуже сподіваємося, що продемонструє свою зрілість наше громадянське суспільство. Такі проекти релаізовуються на всі сто, коли долучаються і держава, і громадяни. Це ворота, через які Україна зможе комунікувати зі світом. Музей концтабору “Аушвіц-Біркенау” в Польщі відвідують мільйони людей на рік. Бабин Яр може стати таким самим майданчиком для комунікації”, – пояснив Лисенко.
Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, прокоментував конфліктну ситуацію, що виникла навколо приватного проекту комеморіалізації в Бабиному Яру. Наявні там об’єкти (“дзеркальне поле” та “стіна плачу”) розміщувалися лише з тимчасовим дозволом на порушення благоустрою та з відмашки найвищого політичного керівництва держави.
“Питання не в наративі – це принципово різні підходи! Там – приватний проєкт, з втручанням у меморіальний простір. Вони пропонували побудувати аж чотири різні музейні центри на території Яру – і так далі”, – резюмував Нахманович.
Облаштування меморіального парку потребуватиме вопрядкування та можливого знесення цілого ряду споруд, які наразі існують на цій території. Як гірко зіронізував Нахманович, найбільш скандальним об’єктом там є станція метро Дорогожичі, вихід з якої знаходиться акурат на місці масових розстрілів. “Знести її ми, звісно, не зможемо”, – наголосив історик. Втім, будуть розроблені чіткі правила для власників та орендарів ділянок на території меморіального парку.
Документ повністю можна завантажити на сайті Інституту історії України Національної академії наук: https://bit.ly/3vFLQZn.
Зауваження та пропозиції до концепції можна надсилати на електронну адресу [email protected] до 10 листопада 2021 року включно. У темі листа необхідно зазначити «Бабин Яр». Форма подачі пропозицій – довільна, але викладати рекомендації варто чітко та структуровано.
