27 жовтня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся круглий стіл на тему “Новий міністр захисту довкілля? Громадськість вимагає обговорення критеріїв та плану дій майбутнього очільника міністерства”. Обговорення було організоване МБО “Екологія Право Людина” та Мережею захисту національних інтересів “АНТС” і присвячене можливій відставці міністра екології Романа Абрамовського.
Старт обговоренню дала Олена Кравченко, директорка МБО “Екологія Право Людина”, висловивши жаль, що до громадськості не донесли причини можливої відставки Абрамовського. Кравченко наголосила, що існує ризик зупинки “низки реформ на півдорозі – які мають подолати корупційні схеми та запроваджують прозорість”, і констатувала, що у влади досі немає цілісної концепції екологічної політики та кадрового резерву для Мінекології.
Ганна Гопко, засновниця Мережі захисту національних інтересів “АНТС”, додала, що конституційні права громадян на безпечне довкілля мають бути захищені прозорістю профільного міністерства. Втім, за президентства Зеленського скоріше можна говорити про повну відсутність стратегії – адже у 2019 році міністерство встигли ліквідувати, а потім – відновити. Вже тричі був провалений законопроект про зменшення викидів промисловості. Гопко закликала владу залучати прогресивну громадськість до обговорення як цих питань загалом, так і кадрової політики загалом.
“Позиція в нас одна – ми чекаємо презентації екологічної стратегії держави”, – резюмувала Гопко.
Сергій Шаповалов, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, озвучив результати соцопитування про стан екології та екологічну політику держави. За його словами, екологія вийшла до провідних проблем, що турбують українців. Так, 26% українців відчувають загрозу екологічних лих, більшу частку бентежать лише економічні проблеми.
“Це свідчить про майбутню електоральну значимість цієї проблематики. Владі варто ставитись до проблеми відповідально – хоч би з турботи про свої рейтинги”, – заявив Шаповалов.
64% опитаних вважають, що в їх місцевості екологія погіршилася. Є незначні відмінності за регіонами, але “загалом картина однакова”. Як вважає аналітик, це – вияв загальної недовіри до влади.
Олексій Василюк, голова правління Української природоохоронної групи, зупинився на системних проблемах довкілля, які потребують постійної уваги профільного міністерства.
“Виживання людства залежить від того, наскільки природні екосистеми забезпечують нам баланс. Треба, щоб 67% планети перебувало в природному стані. А зараз це менше ніж 23% – червона лінія перейдена давно. Ще жоден міністр не пропонував відновлення природних територій”, – висловив жаль Василюк.
За його даними, в Україні розпахано 56% ріллі – це найбільша частка в Європі, тому в нас найбільше викидається вуглецю з ріллі. Це значно більше, ніж промисловість, але це навіть не відображається у кадастрі викидів вуглецю.
Еколог закликав взяти планку Стратегії біорізноманіття ЄС до 2035 року, яка передбачає виведення з господарського обігу 30% ріллі і таких же площ лісів та акваторій, а також на 50% скоротити використання пестицидів та агрохімікатів.
На проблемах екології річок детальніше зупинився Олег Листопад, еколог та журналіст. За останні роки нагальними стали проблеми “цвітіння” води у річках, масової загибелі риби. За словами еколога, найнагальнішим кроком мають стати жорсткі обмеження виробництва та вживання фосфатів. Однак відповідні заходи відкладені аж на 2023 рік – за словами Листопада, “вперлися лобісти та бізнес”. Еколог вказав, що системні зміни в охороні здоров’я блокуються не в міністерстві, а вище – в Кабміні та на Банковій.
Наталія Гозак, виконавча директорка Центру екологічних ініціатив “Екодія”, вказала на безпосередні наслідки глобальної зміни клімату для України. За її словами, за минулий рік збитки від стихійних лих зросли в шестеро у світі, а кожен 5 українець відчуває вплив екстремальних температур.
Гозак вважає, що за останній рік міністерство йшло в правильному напрямку кліматичної політики. “Це треба продовжувати і поширювати”, – заявила екологиня.
Гозак наголосила, що в Україні найнижчий податок на викиди СО2. “В нас є простір для дій – створювати інституційну спроможність впроваджувати кліматичну політику. Потрібний системний підхід до реформ у кліматичній сфері”, – резюмувала вона.
Олена Казанська, членкиня ГО “Зелена Генерація”, висловила жаль, що комунікація громадськості з чинним міністром Абрамовським часто “провисала”. Втім, ще гірша ситуація склалася з профільним комітетом Верховної Ради, який “продовжує саботувати співпрацю з громадськістю”. Казанська наголосила на важливості відкритого обговорення законопроектів про утилізацію відходів.
“На Закарпатті великі проблеми з відходами – сміття річками виносить на територію Угорщини та Словаччини. З нас уже сміється світова спільнота!” – дорікнула екологиня, і підбила підсумок: “екологія – це не забаганка для багатих, це питання життя і здоров’я усіх!”
Артем Романюков, співзасновник SaveDnipro / SaveEcoBot, вказав, що найбільшими проблемами вважає забезпечення якості повітря, відкриття екологічних даних та екологічну корупцію. “Вона, на жаль, квітне через олігархічне лобі”, – констатував Романюков, вказавши, зокрема, на невиправдано тепличні умови для теплоелектростанцій Ріната Ахметова. Крім цього олігарха, відбувається саботаж контролю над викидами від промисловості загалом. Романюков закликав до цифровізації звітності як гарантії і прозорості, і зручності системи для усіх сторін.
Руслан Гаврилюк, голова ради Національного екологічного центру України, наголосив, що екологічна проблематика є однією з ключових в Угоді про асоціацію України з ЄС. Тому, вважає експерт, фігура профільного міністра має бути сильною – з впливом на сфери енергетики, сільського господарства, торгівлі тощо.
Дар’я Каленюк, виконавчий директор “Центру протидії корупції”, вказала на взаємопов’язаність екологічних проблем і корупції: “одне є причиною і умовою іншого”.
“Ми в ЦПК займаємося цим – чому олігархічні кошти не мають кошти на екологію, але мають їх на дорогу західну нерухомість? Звичайні громадяни хворіють і помирають – ще й мають скидатися податками, щоб підчистити за олігархами! А вони проводять презентації в Давосі про зелений курс України в той же час, коли їх підприємства – топ-забруднювачі!” – обурилася Каленюк.
Модераторка дискусії Олена Кравченко закрила обговорення, анонсувавши, що побажання експертів будуть оформлені і передані до Верховної Ради, президента та в Кабмін.
