Україна – ЄС: амбіції – добре, але головне – якість домашнього завдання

Заява Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про амбітний план набуття Україною протягом двох років членства в ЄС стала однією з тем обговорення в Українському кризовому медіа-центрі.

Перша частина заходу стосувалася саме перспективи швидкого членства України в ЄС у 2023 році. Модератор зустрічі – голова правління ГО “АНТС”, колишній голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко відмітила важливість того, що 24-й саміт Україна-ЄС відбуватиметься у Києві та передала слово голові Представництва Європейського Союзу в Україні Маті Маасікасу.

«Україна не тільки продовжила втілювати реформи. Подальшого розвитку набула українська демократія, і тому Євросоюз допомагає урядовим інституціям», – сказав він, нагадавши про 18 мільярдів євро допомоги цього року, і 50 мільярдів євро, які  у перспективі передбачається виділити ще.

До реалістичної погляду на процес закликала голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Ніякого ексклюзивного чи альтернативного шляху до членства в ЄС у порівнянні з тим домашнім завданням, що виконували інші країни, немає. Воно не впаде на нас. Треба бути чесними і відвертими перед собою та вести дорослу розмову з українським суспільством», – визнала вона.

Спікерка навела думки європейських високопосадовців, які свідчать про певну стриманість по відношенню до заяв з українського боку: «Один з європейських високопосадовців на зустрічі сказав, що жодна піар акція вам, дорогі друзі, не допоможе вступити в Європейський Союз або відкрити перемовини про членство, якщо не виконаєте домашнє завдання на 110 відсотків. Інший сказав наступне: «Коли у жовтні вас оцінюватиме, будемо дивитись не на те, напівзаповнена склянка чи напівпорожня, а на те, заповнена вона чи переливається»

Втім, Іванна Климпуш-Цинцадзе позитивно сприйняла наявність амбіцій уряду і висловила сподівання на реалістичну оцінку обсягу роботи з тим, щоб навесні отримати зворотний зв’язок від Єврокомісії стосовно проміжної оцінки того, як виконані 7 умов. Він потрібен для того, щоб Україна могла виправити всі помилки і не доопрацювання, і для того, щоб вспіла на осінь отримати позитивну оцінку від Єврокомісії.

На думку депутата Європейського Парламенту та керівника міжнародного об’єднання “Разом задля України” Андрюса Кубілюса, було б добре, якщо перемовини щодо українського членства розпочнуться цього року. Спочатку навесні Україну має оцінити Єврокомісія, потім включити в звіт про розширення ЄС, і до кінця цього року має стати зрозумілим, що Україна розпочинає перемовини. Якщо цього не відбудеться, у 2024 році у зв’язку із хвилею виборів це зробити буде складно.

«Мені здається, що переговори повинні тривати 3-4 роки. Таким був наш досвід навіть після швидкої ратифікації всього законодавства. Варто пам’ятати, що в Європі існує певний бюрократичний підхід до всіх процесів. Є виклики з двох сторін. Україні треба подолати  недоліки, впровадити свої реформи для того, аби відповідати критеріям. Крім того, треба думати над тим, як здобути політичну підтримку у широкому сенсі. І в цьому плані найкращим для вас буде вступ до НАТО. Це не тільки убезпечить від Росії, а й взагалі посилить безпеку на європейському континенті», – переконаний Андрюс Кубілюс.

Оптимізм очільника українського уряду щодо строків наближення країни до ЄС розділив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Вадим Галайчук.

«Три роки, як для мене, цілком достатній строк для того, щоб план українського уряду у 2025 році здійснити, – підкреслив спікер. – При цьому треба враховувати такий фактор, як настрої в самому Європейському Союзі щодо того, наскільки він може змінитися у своєму функціонуванні готовності до розширення і зміни процедур».

Парламентар згадав Албанію, Чорногорію та Північну Македонію, які вже 10 років ведуть перемовини, і всі експерти і більшість європейських бюрократів говорять про те, що ці країни готові до членства. Але є політика, і треба розуміти, що майбутня оцінка України теж буде мати політичний характер.

«Політичну волю можна натренувати, відформувати, тому я цілком підтримую оптимізм нашого уряду», – сказав Вадим Галайчук.