9 серпня у світі відмічається Міжнародний день корінних народів. Ця традиція виникла у 1994 році, коли Генеральна асамблея ООН встановила день щорічної солідарності із тими народами, які становлять меншість на своїй історичній батьківщині.
В Україні засади державної політики з’явились у 2021 році з ухваленням Закону «Про корінні народи України». В ньому прописано, що корінні народи мають право на самовизначення на території нашої держави. На рівні закону закріплено їхні культурні, освітні та мовні права.
Про те, як реалізується ця політика, йшлося на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, ініційованому Державною службою з етнополітики та свободи совісті.
Як зазначив Заступника голови цієї Служби Ігор Лоссовський, в Україні проживає три корінних народи – кримські татари, кримчаки і караїми.
«Це напрямок є одним із пріоритетів нашої діяльності. До інших пріоритетів відносяться законодавча база захисту прав національних меншин, релігійні питання і питання ромського народу», – розказав він.
В Україні існує Національна комісія про розвитку кримськотатарської мови. Є стратегія її розвитку. Зараз разом з фахівцями, які працюють в усьому світі, розробляється правопис кримськотатарської мови на основі латинської графіки. До кінця цього місяця вся ця робота має бути завершена і у вересні планується подати її на затвердження Кабінетом Міністрів України
Кримських татар офіційно визнали корінним народом України тільки в 2014 році після того, як Меджліс кримськотатарського народу як представницький орган звернувся до Верховної Ради України, звернувся до всього українського народу, підтримав територіальну цілісність України, суверенітет України і у Верховній раді України кримських татар були визначені офіційно корінним народом України, а представницькі органи офіційними на території України. Про це розповів Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв.
З його слів, індикатором ефективності закону «Про корінні народи України» була істерична реакція Путіна.
Ескендер Барієв також відмітив, що є експертна рада щодо імплементації Закону “Про корінні народи”, і громадська рада, де беруть участь представники корінних народів.
«З нею ми разом розробили порядки, тобто підзаконні акти для того, щоб працював цей закон, але ще досі не завершена ця робота. За нашими підрахунками потрібно, щоб було 17 підзаконних актів, аби закон був ефективним. На жаль, зараз затверджені лише 2 – про консультації з представницькими органами та про закріплення правого статусу представницького органу корінного народ», – визнав Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Про сьогодення іншого корінного народу розповіла членкиня Громадської організації “Спілка караїмів України” Єлизавета Литвинчук.
«Маю честь познайомити вас з народом, історія якого сягає тисячоліть. За переписом 2001 року на території України проживало лише 1196 караїмів. Це критично мала цифра. Половина з переліку проживали на території Криму, оскільки саме півострів є батьківщиною народу, його культурним та релігійним центром», – пояснила вона.
Цілком зрозуміло, що російська окупація Криму завдала удар по цьому народу. Була перервана змога передачі спадщини, розірвані зв’язки між родинами етносу. Та не покладаючи рук, караїмські громади материкової частини України продовжували свою роботу, свій розвиток. У 2016 році було утворено Спілку караїмів України, якій вдалося об’єднати громади Херсону, Миколаєва, Харкова, Одеси та інших регіонів. Також вдалося розвинути недільну школу з вивчення караїмської мови, відкрито етнографічний центр, створено дитячий фольклорний ансамбль танцю та співу.
В прес-конференції також взяли участь заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, голова товариства ерзя в Україні «Ěrzäń val» («Ерзянське слово») Сиресь Боляєнь, директор українського Центру фіно-угориських досліджень імені Анатолія Рябова Денис Ковальов, завідувач кафедри кримськотатарської та східної філології Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського Юрій Радченко.