Україна поліпшила місце у Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії, проти виклики залишаються. Які саме – розказали учасники пресконференції «Презентація Глобального індексу втручання тютюнової індустрії 2023: як Україна захищає свою політику здоров’я»
Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії (Global Tobacco Index) документує зусилля урядів щодо виконання статті 5.3 РКБТ ВООЗ та базується на загальнодоступній інформації про втручання тютюнової індустрії у країнах та відповіді їхніх урядів на це втручання.
В Україні над розробкою національного звіту Глобального індексу втручання тютюнової індустрії 2023 працювали ГО «Життя» та залучені експерти. Виконавчий директор цієї організації Дмитро Купира зазначив, що у 2022 році Уряд України продемонстрував значний прогрес у захисті своєї політики від втручання тютюнової індустрії, що відобразилося на рейтингу України в Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії 2023.
«Серед причин покращення становища України можна назвати прийняття комплексного антитютюнового закону №1978, що відбулося наприкінці 2021 року. Водночас Уряд був менш сприйнятливим до будь-якого значущого впливу тютюнової галузі, оскільки загальна співпраця та практика обговорення політики зменшилися у перший рік великої війни», – пояснив він.
Що стосується результатів, які продемонстрували інші країни, то найвищий бал втручання тютюнової індустрії у політику держави зафіксовано у Домініканській республіці — 100 балів, найнижчий у держави Бруней Даруссалам — 14 балів.
Національний координатор програм з неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні Андрій Скіпальський підкреслив, що наразі є просування і це позитивна тенденція. В той же час є розуміння, що вона хитка і базується на тому, що у 2022 році був підписаний комплексний закон щодо контролю над тютюном.
«Незважаючи на чисельні спроби у всіх формах протидіяти цьому законодавству, воно залишилось незмінним, і країна на всіх рівнях змогла утримати ті норми, які пропонувалися як модернізовані, сучасні та відповідні Європейській директиві», – додав представник ВООЗ.
На пресконференції було заявлено про те, що тютюнова індустрія активно використовує воєнний стан для відмивання свої репутації та намагається послабити вже діючі заборони. Як це відбувається, розповів голова правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик.
«Маємо кейси, коли тютюнова компанія PMI фінансувала відкриття точок з генераторами у великих містах України, у той час як У 2022 році отримала виручку в росії 7,9 млрд доларів, за які можна було виготовити 7900 ракет “Калібр”. Крім того тютюнові компанії безпідставно вимагали зупинити впровадження євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС. На щастя Верховна Рада України відстояла позицію захисту здоров’я», – додав Сергій Миткалик.
Зі слів експерта з комунікацій напряму мінімізації корупційним ризикам у санкційній політиці НАЗК Андрія Позняка, у переліку Міжнародних спонсорів війни НАЗК знаходяться вже 46 міжнародних компаній.
«Ще у серпні цього року ми внесли двох тютюнових «гігантів» PMI та JTI до цього переліку, – розказав він. – Сукупно вони займають більше 60% російського тютюнового ринку. Це мільярди доларів інвестицій та шалені кошти, які йдуть до бюджету агресора. Крім репутаційних наслідків, потрапляння до нашого переліку ще й означає особливу пильність контрагентів як в Україні, так і у світі до цих компаній».
Тютюнова промисловість у різний спосіб чинила опір змінам, які відбувались в Україні. Нерідко компанії прикривалися «корпоративною соціальною відповідальністю», надаючи підтримку населенню різними товарами, обладнанням для притулків та медичним обладнанням.
Цьому можна покласти край, вважає юрист Центру демократії та верховенства права Богдан Кашаник. Для імплементації статті 5.3 команда центру пропонує три інструменти – прозорість, підзвітність та відповідальність.
«Треба на законодавчому рівні закріпити обмеження державного партнерства з тютюновою промисловістю, – запропонував він. – Передбачити обов’язок за кожен контакт з нею звітувати публічно, зазнаючи про ці листування і повний зміст будь-яких зустрічей. Встановлення практичної відповідальності за порушення зазначених норм сприятиме більш ретельному підходу до виконання свої міжнародних обов’язків».
