Групи аналізу гібридних впливів УКМЦ започаткувала новий формат. Він має назву «Стратегічні діалоги» і присвячений окремим трендам. Першим з них стала тема українських біженців у контексті російської пропаганди.
Керівниця Групи аналізу гібридних впливів УКМЦ Маріанна Присяжнюк висловила вдячність Українському радіо за інформаційне партнерство в цій новій рубриці, і відзначила, що тема біженців була однією з центральних тем медійних кампаній та інформаційних атак з боку РФ з початку повномасштабного вторгнення. Ці технології відпрацьовані ще із сірійськими біженцями, у міграційній кризі, інспірованій на польсько-білоруському кордоні, навколо ситуації з Афганістаном. Тема українських біженців стала інструментом як для переслідування людей, які рятували свої життя від війни, так і для підриву політики солідарності з Україною.
Українські біженці в такому контексті постають як ліниві, нахабні, нацисти, бандеровці, які заполонили європейські країни, і Європа, мовляв, скоро побачить, що таке справжні українці.
«З іншого боку, важливо розуміти, що ці теми дуже гарно адаптовані і калібровані до контексту тієї чи іншої країни, – відмітила Маріанна Присяжнюк. – У фокусі російської пропаганди у першу чергу були ті країни, які взяли на себе першу міграційну хвилю. Зараз ці теми знову набувають свого піку через низку виборів в цих країнах і політичну ситуацію перед зимовим періодом. Знову починаються розмови про енергетичні питання, зростають емоції. Користуючись цією ситуацією, росія нагнітає негативне сприйняття, застосовує стереотипізацію і таким чином підмінює дискурс реальних проблем».
Виконавчий директор StopFake Руслан Дейниченко, продовжуючи розмову, зазначив, що раніше було більше спекуляцій навколо українських біженців в росії. Це було у 2014 році. Російські ЗМІ повідомляли, що начебто десятки тисяч українських біженців тікали від нацистського режиму, опинившись у різних російських містах.
«Коли ми перевіряли цю інформацію, виявилося, що насправді ніяких тисяч немає. Я спілкувався з Федеральною міграційною службою, і вони сказали, що в них було п’ять дзвінків від людей з України, які хотіли отримати статус біженців в РФ. Ця ж людина мені розказала, що в березні 2014 року вони отримали наказ готувати місця для біженців, хоча активні дії на Донбасі розпочались лише за півтора місяця», – згадав експерт.
Зараз на тлі певного загострення стосунків із Польщею лякають, що начебто українським біженцям українська влада роздасть зброю і вони з нею будуть бігати Європою, творити кримінальні злочини аби змусити польську владу піти на поступки українцям.
«Ми спростували багато фейкових історій про шахрайські схеми, які відразу організовували українські біженці для отримання фінансової допомоги, на яку вони не мали права. Також багато бачили історій про невдячність і агресивні дії українців», – розповів Руслан Дейниченко.
Він вважає, що не тільки державі, а і громадським організаціям, експертам треба діяти активніше на цьому полі, показувати більше позитивних історій про те, як українці інтегруються і приносять користь приймаючій країні.
Аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірина Субота у своєму виступі торкнулася опису ключових наративів російської пропаганди в цій темі.
«Є поширеним наратив про те, що українські біженці розбещені, невдячні, нахабні, псують майно, вчиняють злочини проти місцевого населення, зловживають наданою допомогою і агресивно намагаються нав’язати місцевим свою культуру. Інший наратив досить вразливий для різних закордонних територій, оскільки його підлаштовують під локальний контекст. Він полягає у ствердженні, що українські біженці мають пріоритет над громадянами тієї країни, яка їх приймає. Беруться болючі моменти і поширюються через проросійські канали», – пояснила Ірина Субота.
Що можна цьому протиставити? На думку Руслана Дейниченка, українські організації в цих країнах, посольства, релігійні організації могли б активніше працювати з місцевою пресою і журналістами, пояснювати.
«На жаль, в багатьох країнах, коли йдеться про висвітлення цих тем, керуються наступними стандартами: ось позиція росії, ось позиція України, а правда десь посередині. Дають начебто баланс думок. – сказав він. – Насправді, цей баланс спотворений, бо вони прирівнюють жертву і агресора, потрапляючи в уміло розставлені пастки».
