Український кризовий медіа-центр презентував власне дослідження про регіональні промосковські міфи південних і східних областей України.
Відкриваючи захід, координатор проєкту, кандидат історичних наук Ігор Стамбол підкреслив, що міф є поняттям складним. Це не про богів, як було в Стародавній Греції, а
В даному випадку певне твердження, яке вочевидь або фальсифікація, або трактування явища чи ідеї, яка більш спрямована у проросійський бік.
«Для визначення міфів цікавим і найбільш вірним було запитати експертів серед журналістів, істориків, громадських активістів. Також були залучені музейні співробітники, бібліотекари, краєзнавці – всі, хто пов’язаний із місцевим наративом і відповідно його знає досконаліше, ніж пересічні громадяни», – сказав він.
Таким чином в Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Донецькій, Луганській, Харківській областях та АРК Крим було проведено експертне опитування з декількох питань. Організаторів дослідження цікавило, які побутують версії сприяння Росії та /або СРСР та/або Російської імперії розвитку регіону? Кого в регіоні називають найвидатнішим громадсько-політичним діячом? Який зібраний чи легендарний образ місцевого успіху передає місцева історія? Які промосковські міфи є найстійкішими?
У першій частині презентації були представлені результати по чотирьох регіонах. В першому ж кейсі Ігор Стамбол спростував міф про те, що Крим нібито є колискою російського православ’я.
«По-перше, Русь мала два хрещення до Володимира: Аскольдове та за Ольги. По-друге, сам князь Володимир найімовірніше не охрещувався у Херсонесі. До того ж, християнство прийшло до московітів саме з Києва, а не з півострову», – пояснив координатор проєкту.
Щодо міфу про те, що «Крим завжди був російським, то Хрущов незаконно подарував його Україні», то хоча в Конституції СРСР немає положень про передачу окремих регіонів між республіками, за подібною схемою було оформлено 7 прикордонних областей (Мурманська, Брянська, Новгородська, Псковська, Південно-Сахалінська, Кенігсбергська, Бєлгородська).
У розвінчуванні проросійських міфів про Миколаїв ведучого доповнив доктор історичних наук, професор кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Юрій Котляр.
«Коли російське міфотворення говорить про те, що російська цивілізація прийшла на цю територію, треба враховувати, що тут давно були різноманітні цивілізації. Якщо ми говоримо про грецьку цивілізацію, стосовно Миколаєва можемо сказати ще про таку унікальну річ, як городище – поселення білозерської культури Дикий сад. Воно унікальне за своїми характеристиками, тому що виникло ще в тринадцятому столітті до нової ери і було навіть старше ніж Троя. Більшість сучасних дослідників говорять, що це саме те місто кімерійців, про яке писав ще Геродот», – зазначив миколаївський вчений.
Його колега, доктор історичних наук, професор кафедри світової історії нового і новітнього часу Українського католицького університету Вадим Задунайський акцентував увагу на проросійських міфах Донецької області.
За його словами, північна і частково північно-західна частина Донеччини пов’язана з переселенням козаків і заселенням цих регіонів саме козаками слобідських полків – спочатку Харківського, а пізніше Ізюмського. Навіть сучасне місто Слов’янськ було одним з ключових сотенних містечок цього полку. Натомість якщо візьмемо більшість південної, центральної Донеччини і частково східної Донеччини, то тут була домінація запорожців.
«У подальшому навіть після ліквідації козацтва все одно засвідчено домінування українців. Це зафіксував перший імперський перепис. Він встановив, що 61,3% населення були українці», – відмітив Вадим Задунайський.
Торкаючись Запоріжжя, Ігор Стамбол навів факти, які перекреслюють проросійські наративи. Одним з них є твердження, що індустріальному становленню обласний центр має завдячувати радянській владі.
«Запоріжжя є таким індустріальним центром і дійсно багато чого було створено саме за радянських часів. Водночас тут треба з’ясовувати, на базі чого воно було створено. Радянська влада відбирала приватні заводи і перезасновувала виробництво. А це ще початок XX століття. коли місцевість орієнтована на сільське господарство. І ось поступово виникають отакі підприємства. Яким чином? Один з перших заводів належав німцям, яких ми називаємо колоністами, а насправді це були запрошені Російською імперією переселенці з германських територій. Створені ними великі фірми фактично закладають індустрію на цій території», – пояснив модератор заходу.
Захід відбувся у рамках проєкту “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) за підтримки Європейського Союзу.