В чому секрет виживання газети «Шлях Перемоги»

В Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресподія, присвячена 70-літтю бандерівської газети «Шлях Перемоги»

На питання ведучого, координатора пресцентру УКМЦ Ігоря Стамбола «Наскільки це видання є важливим в контексті історії України і в сьогоденні?» головний редактор газети “Шлях Перемоги” Віктор Рог відповів, що воно легендарне і на відміну від інших видань має надзвичайну історію.

«Почалася вона задовго до виходу першого номеру 28 лютого 1954 року. Під такою назвою газети виходила ще у підпіллі в сорокові роки в Карпатах як орган відтинку УПА «Чорний ліс» під редагуванням видатного публіциста, поета Михайла Дяченка (Марко Боєслава)», – уточнив він.

Головний редактор підкреслив, що сторінки «Шляху перемоги» – це величезний архів та спадщина. На основі публікацій за 70 років взагалі варто видати книгу.

«Увесь цей час газета крокує впевнено, переможно, і я вважаю, що є вільним орієнтиром як в історичному контексті, так і в контексті сьогоднішніх і майбутніх подій. Те, що ми попереджали, зараз стає багато зрозумілим», – наголосив Віктор Рог.

Досвідом роботи над виданням у дев’яності поділився колишній головний редактор Ярослав Сватко. З його слів, бандерівське середовище існувало в Україні увесь час радянської окупації. Незадовго до проголошення незалежності відбувся Восьмий збір. Тоді серед іншого запропоновано випускати орган організації безпосередньо в Україні. Пізніше було прийнято рішення про переведення «Шляху Перемоги» з Мюнхена до Львова.

У той час газета була інформаційною помічницею політичної діяльності, яку проводила Слава Стецько. Були прийняті усі засоби застереження щоб газета не пропала. Тому виходила в Україні, Мюнхені і Нью-Йорку.

«Політика, яку проводила тоді Слава Стецько з політичними елітами в Україні, була така, що до неї тягнулися люди з націоналістичними поглядами і хорошими науковими результатами. Через три місяця після того, як я почав випускати газету у Львові, до мене вже стояла черга професорів і докторів наук на публікацію», – згадав Ярослав Сватко.  

Голова ОУН (б) Олег Медуниця назвав «Шлях Перемоги» тим фактором, який об’єднував українців у боротьбі проти радянської імперії. Газета була не тільки рупором цієї організації у той час, а й взагалі світової боротьби з комунізмом.

«Дуже часто характер і спосіб цієї боротьби не витали західні демократії, особливо у період примирення, коли гонка озброєнь закінчувалась. Однак, наша організація і наш часопис завжди наполягали на тому, що імперію тобто Радянський Союз треба зруйнувати, що врешті і відбулося», – сказав Олег Медуниця.

Шлях до перемоги дуже простий. Це орієнтація на власні сили, боротьба, український націоналізм як те, що є основою становлення будь-якої нації. Всі нації на європейському континенті проходили через це. В цьому переконаний Директор НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень” Юрій Сиротюк.

Він повідомив, що сьогодні ця газета надсилається на фронт. Дим війни не завжди дозволяє орієнтуватись, що є насправді, і важливі такі засадничі речі, які зберігають в тебе віру в те, що перемога важлива.

«Коли кілька днів сидиш на бойовому, тобі природно хочеться читати і наявність газети допомагає, – відмітив військовослужбовець. – Треба не забувати, що сучасна війна ведеться у чотирьох просторах – на землі, у воді, у повітрі і в свідомості людини. Росіяни збираються вкласти до 700 мільйонів доларів в інформаційну війну у тому числі на нашій території, з мізками наших громадян, і тому важливо, щоб ми підтримувало ту справу, яку продовжує займатись «Шлях Перемоги»».