Забезпечення ветеранів із тяжкими пораненнями сучасним адаптивним житлом стало ціллю проєкту, який взявся реалізувати Благодійний фонд «Дім героїв». На брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі організатори ознайомили з концепцією і стратегією цієї ініціативи та представили модель забезпечення адаптованого житла.
Ідея народилася у фахівців відділення післягострої та тривалої реабілітації Головного військового клінічного госпіталю, де щодня працюють із військовими, що проходять лікування й протезування.
Директорка благодійного фонду “Дім героїв” і головна наукова співробітниця Інституту вищої освіти НАПН України Олена Оржель нагадала, що після медичної допомоги та психологічної підтримки багато ветеранів опиняються перед новою проблемою — їм просто нікуди повертатися. Частина втратила домівки через війну, інші мають житло на тимчасово окупованих територіях, куди повернутися неможливо.
Засновник та радник проєкту Джон Нейсхайм розповів, що до створення програми його підштовхнув особистий досвід — під час візиту до реабілітаційного відділення він поцікавився, що чекає на військових після завершення лікування, і почув, що житлове питання залишається критичним. Тому першим кроком стане збір коштів, аби двоє ветеранів із родинами отримали повністю облаштовані адаптивні оселі.
Керівник Інституту ветеранів КНУБА Артем Гончаренко підкреслив, що питання житла — лише частина ширших потреб українських військових. Сьогодні на обліку перебувають понад 73 тисячі ветеранів, і вони найчастіше звертаються по допомогу у трьох напрямках: реабілітація та дозвілля, освіта й перепідготовка, а також працевлаштування або започаткування бізнесу.
За його словами, після лікування в госпіталях починається довготривала медична й спортивна реабілітація, і саме громади повинні створювати для цього сприятливе середовище. До стандартів безбар’єрності, які мають враховувати потреби не тільки ветеранів, а й літніх людей та інших маломобільних груп, поступово долучаються й забудовники. Перші мешканці майбутніх адаптованих квартир зможуть ділитися практичними відгуками — це допоможе виробникам меблів та обладнання вдосконалювати їх під реальні потреби.
Гончаренко також наголосив, що сучасні житлові комплекси мають передбачати умови для фізичної реабілітації та простори для роботи поза квартирою — коворкінги. Деякі девелопери вже розглядають такі рішення.
Психолог-волонтер відділення реабілітації Тетяна Крапив’янська розповіла, що першими учасниками пілоту стануть двоє ветеранів із Донеччини — Роман і Артем, які під час служби втратили кінцівки. Вона підкреслила, що проєкт у перспективі планують масштабувати, адже кожен ветеран, особливо той, хто втратив руки чи зір, має право на оселю, повністю пристосовану до його потреб.
«Наше завдання — зробити їхнє життя якомога комфортнішим. Це має стати частиною нашої національної ідеї та проявом глибокої вдячності тим, хто захищає країну», — наголосила вона.
