Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана разом з дослідницькою компанією «Актив-Груп» в рамках реалізації науково-дослідних робіт організував опитування 111 представників органів місцевої влади. Ціллю проєкту було визначити перспективні сектори розвитку, наявні ресурси та інфраструктурні переваги, впровадження смарт-рішень і цифрових інновацій.
Представляючи результати дослідження в Українському кризовому медіа-центрі, організатори ознайомили з основними блоками, відносно яких вони намагалися дізнатися той стан, який є наразі в містах і регіонах.
Зі слів професора кафедри міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Людмили Цимбал, у визначенні секторів міста, які наразі вбачаються як основа функціонування міста, найбільша частина відповідей респондентів була сконцентрована на виробництві і торгівлі.
«Також велика частка уваги приділена сільському господарству. Проте, хочу звернути увагу на параметр, який для нас виявився цікавим. Це розвиток сектору інформаційних технологій, розробка програмного забезпечення. Сьогодні ми бачимо не надзвичайно великі показники, які становлять всього 11%. Однак, якщо перейдемо до запитання, які економічні сектори міста вважаються найбільш перспективними для розвитку після війни, то тут якраз частка інформаційних технологій значно зростає. Підвищується і частка інших секторів економічної діяльності, серед яких логістика, транспорт, будівництво і нерухомість як потреба фізичної відбудови, розвиток сфери послуг», – відмітила Людмила Цимбал.
Як зазначила директорка НДІ економічного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Ірина Каленюк, важливою складовою дослідження було оцінити смарт-розвиток міста, тобто наскільки міста взагалі долучені до ідеї реалізації концепції смарт-міста, які ініціативи вже впроваджені, що планується, які перешкоди і по яким напрямах є найбільший прогрес.
У відповідях на питання, які компоненти смарт-міста вже реалізовані у вашому місті, більше 50% опитаних сказали, що на першому місці йдуть цифрові послуги для громадян. Виділені такі їх компоненти, як системи відеонагляду, зарядні станції для електротранспорту, електронні квитки, смарт-освітлення.
«А от у питанні, що є найбільш нагальним на даний момент пріоритети дещо змінилися. На першому місці –енергоефективні будівлі. Крім того, значна увага приділяється питанням сортування відходів і, взагалі, управління відходами, в тому числі і смарт-управління відходам», – підкреслила Ірина Каленюк.
Серед проблем, які перешкоджають розвитку смартизації українських міст, учасники презентації назвали низький кадровий потенціал і слабку співпрацю місцевого самоврядування із закладами вищої освіти.
«Недостатність фахівців, які могли б допомогти реалізувати стратегію розвитку міста, сформувати концепцію смартизації або реалізувати її в практичну діяльність, дійсно є перепоною. Відповідно до цього, надзвичайно важливим актором і учасником процесу є заклади вищої освіти, наукові установи, які на сьогодні можуть стати каталізатором позитивних змін, проводити наукову, експертну оцінку якихось проєктів. Підготовка фахівців в даному аспекті є одним із найважливіших питань», – наголосила професор кафедри економічної теорії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Ірина Унінець.
