«Велике будівництво»: що нам може завадити проїхатися новими українськими дорогами

Прес-центр УКМЦ

У 2020 році влада вирішила відновити рекордну за часи незалежності України кількість доріг – понад 6 тисяч кілометрів. Щоб реалізувати це масштабне будівництво, уряд вирішив виділити на це близько 113 млрд гривень  кількох джерел – Дорожнього фонду, кредитів від міжнародних фінансових організацій, частини коштів, які Україна отримала від Газпрому за рішенням Стокгольмського арбітражу, а також з кредиту в українських банках. В оновленому держбюджеті зберігся такий обсяг фінансування, його не урізали, як деякі інші галузі, у зв’язку з пандемією коронавірусу. В рамках обговорення, ініційованого програмою  USAID SACCI #Взаємодія та Українським кризовим медіа-центром, ми запитали у експертів чи спричинить пандемія перебої з поставкою матеріалів та проведенням робіт, враховуючи протиепідемічні заходи, як забезпечити прозорість витрат на ремонт доріг та хто має її контролювати, а також яка роль місцевої влади у реалізації цього великого будівництва. 

Експерти підтверджують, що цього року дорожня галузь в Україні отримує безпрецедентно велике фінансування. У комплексі з «маршрутним принципом», який обрав Укравтодор, тобто ремонт доріг на великих ділянках від пункту А до пункту Б, це може дати хороший результат і наблизити Україну до реалізації плану з «великого будівництва». 

«В цьому році ми дійсно маємо такий амбітний план, якого не було за всю історію незалежності України. Фінансування виділено також рекордне. Пандемія поки жодним чином не вплинула на фінансування дорожньої галузі», – підтвердив Артем Безуглий, директор ДП «ДерждорНДІ».

Разом з тим, учасники обговорення підкреслили, що традиційними ризиками під час реалізації проекту з будівництва доріг є неякісне виконання робіт, використання застарілих технологій та неякісних матеріалів та, звісно, корупція. Володимир Шульмейстер, директор програми «Інфраструктура майбутнього» аналітичного центру «Український інститут майбутнього», наголосив, що для того, аби створити мережу якісних доріг в Україні, необхідно забезпечити незалежний контроль якості виконаних робіт, захистити дороги від перенавантажень, впровадити сучасні ДБН, мати необхідну кількість сумлінних підрядників та отримати достатнє фінансування. 

«Ризики по реалізації програми дійсно є. Наша мета – мати якісні, довгострокові і відносно недорогі дороги. На сьогодні у нас очевидно з усіх умов наявне лише достатнє фінансування, що може зрештою призвести до того, що у нас будуть неякісні дорогі дороги з потужною корупційною складовою», – додав він. 

Особливої уваги, на думку експертів, потребують умови проведення тендерів на виконання дорожніх робіт. З одного боку,  треба створити умови, за яких зговір між великими компаніями щодо розподілу права на виконання робіт був би неможливим. З іншого боку, підрядники мають забезпечити високий рівень виконання робіт та мати необхідний досвід. 

«Охарактеризувати дорожнє будівництво в Україні у 2020 році можна кількома словосполученнями: багато грошей, відсутність контролю за якістю робіт та вагового контролю та зговір між великими компаніями про розподіл тендерів», – заявив Володимир Шульмейстер, директор програми «Інфраструктура майбутнього» аналітичного центру «Український інститут майбутнього».

Артем Безуглий, директор ДП «ДерждорНДІ», стверджує, що дуже важливим є досвід компаній. Якщо компанія претендує на ремонт дороги довжиною 40 км, то вона має підтвердити свій досвід за останні 5 років на 40 км виконаних робіт сумарно. 

«Ці правила є відносно не жорсткими у порівнянні зі світовими. В Європі  компанії мають показувати досвід за останні 12 місяців, який би сумарно дорівнював довжині дороги, вказаній в тендері. Компанії, які виконували невеликі обсяги робіт не будуть мати можливість претендувати. Такий підхід можна критикувати проте ми маємо розуміти, що національні та міжнародні дороги мають ремонтувати компанії з досвідом. «Маршрутний принцип», тобто ремонт доріг великими ділянками, вимагає чітких умов доступу компаній до ринку. Мають бути встановлені критерії для компаній. Одне з пріоритетних завдань Укравтодору було розробка цих критеріїв та вимог до тендерної документації», – пояснив він

Микола Березовський, президент «Національної асоціації дорожників України», розповів, що дорожій ринок України можна умовно розділити на 4 рівні. Чим вищий рівень – тим більш жорстким має бути відбір виконавців робіт. 

«Перший рівень – проекти, які реалізуються за кошти міжнародних фінансових організацій. Там зовсім по іншому проходить відбір учасників проекту, не через систему PROZORRO. Другий рівень – дороги державного значення, які ремонтуються за рахунок державного бюджету. Третій рівень – це місцеві дороги. Четвертй – специфічні дороги, інтенсивні дороги, вулиці великих міст. Правильно  сказати, що на ринку державного значення мають працювати елітні компанії. Великі компанії є місцем роботи для багатьох українців, вони мають досвід і звинувачувати великі компанії у «картельній змові» є неправильним. Вони не з’явилися ні звідки,  а були створені своїми власниками», – наголосив він. 

Святослав Абрамов, виконавчий директор CoST Ukraine, наголосив, що важливу роль у мінімізації згаданих, а особливо корупційних, ризиків  відіграє громадянське суспільство, яке на сьогодні має достатньо інструментів для контролю та моніторингу процесів, які відбуваються в дорожній галузі. Можливість реагувати на корупційні ризики сьогодні дають портал публічних закупівель PROZORRO, портал відкритих даних «Прозора інфраструктура», веб-портал використання публічних коштів SPENDING та інтерактивна мапа Укравтодору

«Великі гроші – це не тільки великі можливості, але і великі ризики. Громадянське суспільство має активізуватись для того, щоб ця безпрецедентно велика сума коштів була витрачена ефективно, прозоро та з мінімальними корупційними ризиками. Певні темні зони щодо планування інфраструктури, виконання робіт та контролю якості цих робіт, де ховаються певні корупційні ризики, досі, на жаль, існують», – підкреслив він. 

Святослав Абрамов розповів, що для того, аби громадянське суспільство мало ще більше можливостей для контролю та моніторингу дорожніх робіт – у найближчі місяці відбудеться доопрацювання інтерактивної мапи ремонтів, щоб зробити моніторинг ще більш ефективним і візуалізувати проблемні ділянки на дорогах. З минулого року працює демо-версія Дорожнього боту, який є формою звернення для замовника робіт. Він дає чітку форму, яка дозволяє максимально правильно оформити звернення та зробити неможливим його відхилення з якихось причин. За час роботи боту є десятки успішних кейсів, коли люди змогли забезпечити аварійний  ремонт або включити проблемну ділянку до плану наступних робіт. Також розроблено інтерактивний довідник для громадян, який дозволить якомога правильніше спілкуватися з державними органами та виконавцями робіт. 

За підтримки  програми USAID SACCI #Взаємодія було реалізовано проект, який був спрямований на прозорість та підзвітність під час виконання ремонтних робіт на дорогах місцевого значення. Цього року він продовжується та розширюється. 

«В рамках проекту були залучені регіональні координатори, які працювали в 6 областях за підтримки експертів та інженера-дорожника, пройшли відповідне навчання і робили моніторинг в регіонах, співпрацювали з громадянським суспільством, виїжджали на об’єкти, зверталися до влади та виконавців і були позитивні результати. Цього року ми розширюємо цей проект. Буде охоплено 10 регіонів. Ми закликаємо всіх долучатися та запрошуємо до співпраці», – звернув увагу виконавчий директор CoST Ukraine. 

Експерти наголосили, що важливу роль у реалізації проекту з будівництва доріг в Україні відіграє місцева влада. Наступним етапом реформи децентралізації має стати передача обласних доріг об’єднаним територіальним громадам (ОТГ), і вони мають бути до цього готові. 

«Сьогодні громади отримали дуже багато повноважень, але зараз ми відчуваємо нестачу ресурсів. У нас є майстри та необхідна техніка, тож  ми самостійно утримуємо дороги і займаємося їх поточним ремонтом. Це дає нам те, що ми не платимо підрядним організаціям, створюємо робочі місця, оскільки оформлюємо людей на роботу, податок з прибутку залишається у нас в громаді», – розповів  Веніамін Сітов, Мереф’янський міський голова, член Асоціації ОТГ. 

Він підкреслив, що згідно з бюджетним кодексом гроші на ремонт доріг мають поступати на спецрахунок і це є проблемою, оскільки ці гроші мають бути витраченими на роботу підрядників. 

«На утримання доріг, нам все одно будуть потрібні гроші з загального фонду. За законом, з загального фонду гроші можна перевести на спецрахунок, а навпаки – ні. Тому ми збираємося як Асоціація ОТГ направляти запити у міністерства з проханням змінити цю норму», – додав Веніамін Сітов.