Великі проблеми малого та середнього бізнесу: як держава може підтримати підприємців у посткарантинну кризу

Прес-центр УКМЦ

Економічна криза, яка назріває з поширенням коронавірусу та впровадженням обмежень для боротьби з ним в Україні, торкнулася практично всіх категорій громадян. Зокрема, і власників малого та середнього бізнесу. Підприємці, які роками створювали самі для себе робочі місця, сьогодні звертаються до влади з проханням про підтримку і допомогу. Український кризовий медіа-центр ініціював публічне онлайн-обговорення за участі представників влади, експертів, представників малого та середнього бізнесу для того, щоб з’ясувати якої допомоги потребує малий та середній бізнес у час посткарантинної кризи та які механізми поліпшення становища підприємців сьогодні може запропонувати держава.

Експертна оцінка ситуації 

За словами Любомира Чорнія, експерта, керівника команди зі сприятливого бізнес-клімату в програмі USAID «Конкурентоспроможна економіка України», весь світ, не тільки Україна, опинився в ситуації, яка за оцінками МВФ та Світового Банку є наймастабнішою очікуваною економічною кризою. 

«Сьогодні близько 20% бізнесів в Україні де-факто припиняють свою діяльність. Мова йде не лише про остаточне закриття, а про перерву на деякий час. Якщо говорити про те, що могла б зробити держава і влада за цих умов, то зараз вдалий час для того, щоб подивитися на всю систему регулювань та обмежень доступу на певні ринки. Ми зараз маємо проаналізувати де нам потрібна модернізація, дерегуляція, де потрібно прибрати бар’єри та обмеження на рівні законодавства та підзаконних актів. Цим треба займатися терміново», – зазначив він. 

З боку бізнесу важливим сьогодні є пристосування до нових реалій та опанування нових навичок, таких як електронна торгівля, електронний маркетинг тощо. Проте вкладатися в такі навчальні програми та допомагати їх запускати повинна влада, відповідальністю якою є також забезпечення доступу до фінансів.

«Система кредитування бізнесу в Україні, на жаль, знаходиться в напівсплячому стані. На ринку сьогодні дуже мало механізмів, які забезпечують бізнесу доступ до фінансів. Мова йде не тільки про кредити, а про небанківські позики, швидке та просте залучення інвестиційного ресурсу», – пояснив Любомир Чорній. 

Чого хоче бізнес?

Спільні для всіх представників бізнесу пропозиції до влади полягають у наданні доступу до дешевого та простого кредитування, підтримці внутрішніх виробників та лібералізації оподаткування. 

За словами Руслана Соболя, голови Асоціації власників малого та середнього бізнесу, сьогодні проблеми у комунікації між владою та малим та середнім бізнесом знаходяться у стані загострення. Він наголошує, що низька купівельна спроможність та закриття бізнесів демонструють важливість стабілізації цих відносин і появи розуміння у влади, що вона є лише розпорядником тих грошових надходжень у вигляді податків, які генерує реальний сектор економіки. 

«Ми пропонуємо звернути увагу на внутрішнього виробника, внутрішнього постачальника, внутрішній бізнес та забезпечити їх державними замовленнями, роботою, доступними кредитами на будівництво виробництв, підприємств, створення робочих місць. У майбутньому це допоможе їм генерувати податкові засоби. Також необхідно ще більше лібералізувати податкове поле», – підкреслив Руслан Соболь. 

«Галузь рекрутингу постраждала чи не найбільше. Під час карантину роботодавці переважно звільняють людей, а не наймають. Ми є такою собі останньою ланкою, яка від держави допомоги так і не отримала. Я маю лише одне побажання до влади – менше обіцяти, але виконувати ці обіцянки. Кабінет Міністр обіцяв, що для підприємців будуть доступні кредити. Як власник стартапу, я дуже потребую дешевого і доступного кредитування», – додав Сергій Марченко, засновник рекрутингової агенції BORSCH.

Власні побажання мають малі та середні аграрії, яким сьогодні необхідна допомога у боротьбі з посухою у південних регіонах України, закупівлі добрив та створенні прибуткових сільськогосподарських кооперативів. 

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, закликав Кабінет Міністрів України не допустив зростання цін на мінеральні добрива і скасував квоти на закордонні добрива, попросив парламентарів підтримати Законопроект №0856 про сільськогосподарську кооперацію, який передбачає зміни, яких потребує кооперація в Україні та звернути владу увагу на блокування податкових накладних аграріїв. 

«Кілька місяців аграрії живуть в жорсткому режимі, бо під час посівної кампанії податкові накладні були заблоковані. Великі кошти після реалізації сільгосп продукції зависли на рахунках і аграрії не можуть рухатися і використовувати їх вже під час збору врожаю», – пояснив він. 

Що встигла зробити влада?

Тарас Качка, заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства, розповів, що Уряд підтримує пропозиції аграріїв, поділяє ідею орієнтуватися на національне виробництво та наголосив, що, на його думку, комунікація між владою і бізнесом відбувається успішно. 

«Мінекономрозвитку завжди в урядовій дискусії наголошувало на тому, що ми не можемо перегнути з карантинними заходами і ми завжди підтримували більшу свободу. Ми дуже раді, що вдалося узгодити з Міністерством охорони здоров’я відкриття ринків, які є основним каналом збуту продукції для аграріїв та малого бізнесу. […]Сьогодні Уряд намагається розробити такий інструмент як групові гарантії через механізм гарантування з боку держави, щоб дати можливість бізнесам страхувати ризики і використовувати це як альтернативу заставі», – розповів Тарас Качка. 

Микита Потураєв, народний депутат України (фракція «Слуга народу»), закликав представників бізнесу звертатися до влади з конкретними пропозиціями і запевнив, що всі необхідні рішення будуть якомога швидше оформлені у відповідні закони. 

«В нашому комітеті ми зібрали представників креативних індустрій і результатом обговорень став Законопроект, проголосований в першому читанні. Ми внесли додаткові можливості для бізнесів застосовувати процедуру «форс-мажорів» для тих, хто не може сплачувати оренду в повній мірі. Ми домовились з фінансистами з приводу створення єдиного ПДВ на рівні 5-7%. Він стосується всіх сфер, де фігурує продаж квитків. Ми ввели поняття «державний грант». Це отримання помірних грошей бізнесом, який потребує порятунку з мінімарною бюрократією. Це стосується сфери креативних індустрій, культури, медіа тощо», – деталізував Микита Потураєв. 

Програма «5-7-9»: працює чи ні?

Влада активно рекламує програму «5-7-9», яка передбачає надання доступних кредитів малому та середньому бізнесу, проте ті, хто намагався скористуватися цією можливістю, запевняють, що це є майже неможливим. Уряд визнає, що проблеми існують, але відповідальний за їх наявність Національний Банк України. 

«Я, як власник бізнесу, звернувся за цією програмою в державний Приват банк і вони сказали що такої програми у них немає. Мені запропонували заключити договір під стандартні 26% чи 28% і кредитуватися під заставу. Малий бізнес, який потребує програми «5-7-9» часто не має застави. Люди, які займаються малим бізнесом – не хочуть заставляти майно своєї сім’ї. При цьому малий бізнес доволі маржинальний. Для нього важливіша доступність кредиту, а не ставка. Якщо б ви зробили цей кредит «5-7-9» реально доступним – це була б справжня допомога бізнесу», – наголосив Сергій Марченко, засновник рекрутингової агенції BORSCH.

«В нашій асоціації – 300 господарюючих суб’єктів. 40 з них подали заявки на кредит «5-7-9» і жоден не отримав його. Віра в нові програми, які буде Уряд пропонувати стає все меншою. Можливо спочатку є сенс запевнитися у тому, що механізм працює, а потім його пропонувати бізнесу?», – додав Руслан Соболь, голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу

«Програма 5-7-9 була першою спробою підтримки бізнесу. Я погоджусь з зауваженнями з приводу доступності кредитів. Найбільша проблема з кредитами сьогодні не ставка, а правила кредитування та оцінки ризиків. Це питання лежить в площині Національного Банку України. Ми закликаємо Нацбанк переглянути Постанову №351 в бік більшої гнучкості оцінки ризиків і щоб була можливість отримати кредит без коштовної застави. Програма є. Проблеми, які ми в ній виявили – ми вирішуємо», – запевнив Тарас Качка, заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства. 

«Люди не мають доступу до тих грошей, які ми акумулювали в стабфонді і ми зробимо все для того, щоб вони були доступні. Програма «5-7-9» та програма Нові гроші, про яку ви почуєте трохи пізніше, відбудуться. Є проблеми з бюрократією, яку має спростити Нацбанк. Але гроші на ці програми є», – підкреслив Микита Потураєв, народний депутат України (фракція «Слуга народу»). 

«Всі державні програми – це дуже добре, але ключовий моент – це відновлення довіри між бізнесом і владою. Сьогодні бізнес, на жаль, не може оцінювати державу з точки зору партнера», – підсумував Любомир Чорній, експерт, керівник команди зі сприятливого бізнес-клімату в програмі USAID «Конкурентоспроможна економіка України».