Ринок праці в умовах пандемії: як ситуація змінилася за рік

Пандемія коронавірусу та періодичні карантини створили напружену ситуацію на ринку праці. Тема роботи мабуть є другою, після здоров’я, за важливістю для українців. Український кризовий медіа-центр ініціював експертне обговорення для того, щоб з’ясувати яка ситуація з безробіттям склалася в Україні протягом карантинного року, в яких сферах найлегше і найважче знайти роботу в карантинних реаліях і як зробити себе видимим для роботодавця. 

Інна Бондіні, начальниця управління надання послуг населенню Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості, розповіла, що станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано близько 400 тис. безробітних. З 1 січня 2021 року понад 1 млн громадян скористалися послугами Державної служби зайнятості, в базі якої на сьогоднішній день у зареєстровано близько 80 тис. вакансій. Вона зауважує, що розрив між попитом та пропозицією навіть через рік після першого локдауну залишається, проте поступово ситуація на ринку праці стабілізується. 

«Якщо порівнювати з минулим роком – то констатуємо стабілізацію на ринку праці. Зараз на 12% менше безробітних ніж за аналогічний період в 2020 році. Вакансій така сама кількість. Якщо на початку 2021 року на 1 вакансію претендувало 12-14 осіб, то зараз – приблизно 6 осіб. Звичайно, це усереднений показник і залежить від регіону і галузі економіки, але ми оперуємо статистикою служби зайнятості. Ситуація на відкритому ринку праці може відрізнятися», – деталізувала Інна Бондіні. 

Владислав Грезєв, засновник платформи з працевлаштування і рекрутингової агенції Lobby X, спираючись на власні дані зазначає, що на відкритому ринку праці одразу після першого локдауну більшість роботодавців припинили пошук працівників. Проте і він підтверджує, що від кінця літа минулого року ситуація стала нормалізуватися. В деяких компаніях навіть стали збільшуватися штати і стала відчутною динаміка до збільшення пропозицій, в тому числі за рахунок закордонних пропозицій. Специфіка платформи Lobby X полягає у тому, що на ній знаходять працівників для громадських організацій, в команди реформаторів та незалежні медіа. 

«Ми працюємо в тому числі по напрямку рекрутингу в сфері ІТ. Ближче до нового року всі закордонні компанії відчули що різниці по продуктивності роботи в залежності від офісу або дистанційної роботи нема. Вони вирішили не обмежуватися локальними працівниками і дивитися на весь світ. На наш ринок прийшло дуже багато працедавців з-за кордону. Кількість заявок і вакансій саме в сфері інформаційних технологій аномально збільшилося і одна людина може розглядати до 10 пропозицій», – поділився Владислав Грезєв. 

Тетяна Пашкіна, авторка книги «48 повчальних історій про HR» та експертка з ринку праці, оперує даними, зібраними з різних ректурингових платформ та сайтів вакансій і констатує, що кризові обмеження в деяких сферах все ж помітні. Ринок праці став стратегічно непрогнозований і важко сказати що буде влітку або за кілька місяців. 

«Якщо ми говоримо про сфери гостинності, туризму, шоу-бізнес, вакансії для студентів, то тут втрати доволі помітні. Також постраждали самозайняті громадяни та середні і малі підприємці. Люди або чекають відновлення сфери, або намагаються реалізуватися в суміжних сферах. Ринок праці дуже живий і ситуація постійно змінюється», – зауважила вона. 

Лариса Богданова, телеведуча, тренерка з публічних виступів, авторка #щоденника_безробітної_ведучої, поділилася власним досвідом звернення до Державної служби зайнятості. Вона розповіла, що коли вона написала перший пост про те, що збирається звернутися за державною допомогою – коментарі розділилися. Одні дописувачі скептично сприйняли таку ініціативу, інші запевнили, що такий досвід може бути позитивним, сказали, що кошти приходять вчасно, їх постійно запрошують на співбесіди та різноманітні курси і тренінги. Це надихнуло її. 

«Вдруге за 31 рік своєї трудової біографії я опинилася безробітною. Востаннє це сталося 1 березня 2021 року. Я започаткувала блог з історії про те, як я встала на облік до Державної служби зайнятості. Кожні свої відвідини служби я робила пост. За 2,5 місяці жодної пропозиції я не отримала, в базі даних такої професії як «телеведуча» немає. […] Я маю фінансову подушку, мабуть, не розраховувала знайти роботу таким чином. Мені здавалося, що якісь нюанси з мого блогу стануть комусь у пригоді. 6 травня на картку я вперше отримала 1277 грн мінімальної допомоги. І є питання як жити тим, хто розраховував на цю допомогу і не має заощаджень», – поділилася вона. 

Інна Бондіні пояснила, що 90% з тих, хто мають статус безробітного – отримують допомогу. Не всі безробітні мають на неї право, але вона закликала скористатися такою можливістю. Точну суму виплат мусять повідомити в залежності від страхового стажу і тієї заробітної плати яка була на попередньому місці роботи. До отримання даних та поповнення відповідного фонду від роботодавця – громадянин отримує мінімальну допомогу. 

«Закон визначає що певні категорії отримують допомогу обмежений час. Молоді люди, які тільки закінчили навчання – до 180 календарних днів. Ті, хто звільнилися за згодою сторін – до 360 календарних днів. Але на період карантину, якщо людина звільнилася за власним бажанням, строк зменшується до 270 календарних днів», – уточнила вона. 

Учасники обговорення порадили всім, хто шукає роботу бути максимально активними, вмотивованими, спиратися на різні канали інформації та головне – визначитися з улюбленою справою. 

«Напевно, на Державну службу зайнятості розраховувати у пошуку роботи повністю не варто. Так скоріше вам надають підтримку фінансову, допоможуть перекваліфікуватися тощо. […] Треба прагнути знайти роботу, яка вас заряджає. Головне – вам треба зрозуміти що ви хочете робити, що буде надихати і надавати життю сенс. В першу чергу рекомендую дивитися на це, а не на зарплати і умови праці. », – додав Владислав Грезєв. 

«Треба розуміти що саме ви шукаєте. Мають бути залучені всі канали пошуку роботи, в тому числі інструмент рекомендацій», – наголосила Тетяна Пашкіна

«Вимагайте у кар’єрного радника в службі зайнятості консультацій з іншими фахівцями, які допоможуть з додатковими джерелами вакансій або скласти резюме і мотиваційний лист. Зараз ми запроваджуємо послугу кар’єрного консультування. Завжди просіть додаткової консультації у фахівця з профорієнтації», – порадила Інна Бондіні.