Медики оцінюють готовність системи охорони здоров’я до умов пандемії на 2 бали з 5 можливих – дослідження

Прес-центр УКМЦ

Медики оцінюють готовність системи охорони здоров’я в умовах пандемії на 2 бали з 5 можливих. Стан власного медичного закладу в середньому оцінюють на 2,2 з 5 балів. Такі дані оприлюднили під час презентації дослідження «Медицина в Україні», проведеного дослідницькою компанією «Актив-груп» за сприяння Всеукраїнського лікарського товариства та Асоціації міст України. Дослідження було проведено в квітні 2020 року. «Згідно з даними нашого дослідження, 51,8% лікарів вважають карантинні заходи, запроваджені в Україні в рамках боротьби з коронавірусом, ефективними. При цьому 40% лікарів вважають карантинні заходи повністю адекватними для поточної ситуації», – деталізував Олександр Позній, директор дослідницької компанії «Актив-груп». 

17,9 % опитаних лікарів відповіли, що їх заробітна плата істотно зменшилася за час карантину. 11,1% лікарів відповіли, що їх змушували брати неоплачувані відпустки під час карантину. «Це безпрецедентне опитування і ми вперше маємо думку медиків про те, що відбувається у нас в країні з медичною сферою та готовністю до карантину. Результати говорять про системні помилки в сфері охорони здоров’я, які є наслідком роботи в ґалузі непрофесіоналів», – підкреслив Даніель Карабаєв, голова правління Всеукраїнського лікарського товариства. 

«Об’єктивно система не готова до пандемії. Ми бачимо, що більше 20% наших медичних працівників страждають від нестачі засобів захисту і хворіють. Дослідження показало, що такі зміни як зміна моделі фінансування мають проводитися, але необхідно радитися з фахівцями», – додав Іван Сорока, президент Українського медичного клубу, заслужений працівник охорони здоров`я України.

Дослідження показало, що близько 60% лікарів проти впровадження медичної реформи другої ланки. Проте негативне ставлення висловлювали лікарі вторинної та третинної ланки. Лікарі первинної ланки, які вже відчули на собі результат реформи – здебільшого підтримують реформування медичної сфери. «Ми бачимо, що  у первинці лікарі вже бачать позитивний результат змін, а 80% лікарів вторинної ланки не дуже задоволені пропозиціями які надходить від МОЗ. Ми наполягаємо на діалозі між лікарями, урядовцями, пацієнтами, парламентарями, експертами з метою вироблення стратегії зміни національної системи охорони здоров’я», – наголосив Іван Сорока. 

«Про те, що треба переглядати тарифи на медичні послуги і поетапно запускати реформу вторинної ланки Асоціація міст України говорить давно. В рамках програми медичних гарантів покривається лише частина медичних послуг, їх вартість занижена, в результаті чого лікарі недоотримують заробітну плату.Через пандемію та карантин зупинилися планові оперативні втручання, планова госпіталізація, амбулаторно-поліклінічний прийом тощо. Пандемія викрила реальний стан матеріально-технічної бази. Обладнання або відсутнє, або застаріле», -зазначила Світлана Осташко, аналітик проєкту ПУЛЬС з питань охорони здоров`я.

Лікарі дають вищу оцінку ефективності роботі місцевої влади щодо боротьби з коронавірусом у порівнянні з центральною владою. За п’ятибальною шкалою цей показник становить 2.3 бали. Для центральної влади – 2.1. «Основний тягар під час пандемії взяло на себе місцеве самоврядування. По результатам дослідження ми бачимо, що місцеве самоврядування не отримало належної підтримки. Виключно за рахунок місцевого самоврядування ми стримуємо коронавірус і у міст і громад забирають кошти для медицини. Українські міста і громади вже витратили близько 2 млрд. грн на боротьбу з коронавірусом. В той же час зі стабілізаційного фонду жодних коштів ніхто не отримав. 9,6 млрд. грн було взято з бюджетних програм по місцевому самоврядуванню до стабілізаційного фонду, який складає 64 млрд. грн», – зауважив Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України.

«Спільно з міським та районним бюджетом ми виділили суму коштів на придбання засобів захисту, обладнання та всього, що могло б забезпечити безпеку лікарів. Ми сьогодні компенсуємо від 200% до 400% рівня заробітних плат за рахунок місцевого бюджету для лікарів, обслуговуючого персоналу, бо люди наражають себе на небезпеку кожного дня», – розповів Сергій Мазур, балтський міський голова. 

Людмила Пасенко, заступниця бориспільського міського голови, наголосила, що стримувати коронавірус в Україні великою мірою вдається завдяки реформі децентралізації і змозі громад та міст брати на себе відповідальність та фінансовий тягар для боротьби з розповсюдженням захворювання. «Якщо місцеве самоврядування сьогодні вливає великий фінансовий ресурс, щоб забезпечити роботу лікарів та потреби пацієнтів, воно є гнучкішим і тому реформа децентралізації має продовжуватися. Важливо, щоб громади, які почали заробляти гроші, якомога менше віддавали нагору. Тому що на місцевому рівні швидше проходять всі процеси і швидже вирішуються проблеми», – сказала вона.

«Якщо місцева влада не буде допомагати своїм комунальним підприємствам – вона буде або банкрутом, або майже весь місцевий бюджет буде йти на покриття медичної реформи», – підсумував Олександр Щур, директор Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. 

Учасники презентації запропонували провести аналогічне дослідження восени, щоб відстежити зміни. Завантажити повний текст дослідження можна за посиланням.