Menu

Війна за воду: чому варто очікувати продовження російського вторгнення та що може зробити Україна

Війна за воду: чому варто очікувати продовження російського вторгнення. УКМЦ 24.07.2020

В Росії президентським указом № 430 від 29.06.2020 оголошено призов осіб з запасу на військові збори. Вперше за багато років даний указ не встановлює строку продовження призову. Українські та міжнародні експерти та аналітики стверджують, що це може свідчити про підготовку російських військ до масштабного наступу на південні регіони України з метою отримання контролю над Північно-Кримським каналом для забезпечення Криму водою. Вони також наголошують на тому, що пандемія коронавірусу, падіння рейтингу Путіна та посуха в Криму можуть зробити такий розвиток подій реальним вже цієї осені.

Яка ймовірність продовження російського вторгнення на українські території та чому воно можливе саме цієї осені? Що може зробити Україна для того, щоб захиститися? Яка роль міжнародної спільноти у попередженні трагічного розвитку подій? Це ще ряд питань, на які отримали відповіді учасники публічної дискусії у питанні війни за воду з експертами та міжнародними партнерами за підтримки Українського кризового медіа-центру.

Чи дійсно можлива ескалація конфлікту та що ми можемо зробити?

«Той воєнний стан, який зараз є в Україні, має перманентний характер. З такого характеру він може загостритися в інший в будь-яку хвилину. Основний напрям діяльності генерального штабу і наших захисників має бути направлено на розвідувальну  діяльність. Аби розуміти, що противник планує в своїй подальшій діяльності. Думаю, що РФ не буде дотримуватись тієї ситуації, яка є зараз, а буде намагатися виходити в межі Донецької та Луганської областей, також зміцнити свої позиції в Криму», розказує  Арчіл Цинцадзе, військовий експерт.

Генеральний штаб займається військовим плануванням розвитку різних подій. Якщо є можливість, то розвідка має надавати оперативні дані, щоб розуміти, які є ознаки загострення конфлікту і в якому напрямі. Розвиток подій може бути в будь-якому напрямі.

Арчіл Цинцадзе зазначив основні кроки для захисту та превенції. Робота по захисту має проводитися вже. Має існувати дипломатична робота, червоні лінії, завдяки яким суспільство буде приймати рішення. Мають бути розроблені такі ж сценарії відповідів з боку України.

Ескендер Барієв, кримсько-татарський ресурсний центр, розповів  про те, що загроза агресії РФ по відношенню до України існувала з початку проголошення незалежності України. Якщо проаналізувати всю історію, то загроза була ще в 1994 році. Відтермінувала ці події війна на Кавказі. Дальше, в 2003 році РФ публічно демонструвала, що має претензії до Криму. В 2014 році були наступні процеси. Необхідно враховувати та аналізувати передмови, які створює РФ. Що дає деякі обґрунтування, чому вони зробили певні дії. Також пан Ескендер розповів, що ще одними передумовами були економіка та політичний стан, майдан.

Яким шляхом має йти Україна аби захиститися?

«Тих ресурсів води для мирного населення достатньо. Незважаючи на те, що РФ використовує прісну воду для господарській потреб, для озброєних сил РФ на окупованих територіях. РФ проводить гуманітарну дискримінацію», зазначає Ескендер Барієв, кримсько-татарський ресурсний центр.

Також пан Ескендер поділився, яким чином Україна має готуватися до загроз та посилювати напрями:

  1. Посилювати можливості стримання нападу із сторони РФ. Враховуючи ті війська, які знаходяться на території Криму та окупованих територій на сході.
  2. Координувати діяльність між всіма системами центральної влади. Враховуючи те, що влада в державі нестабільна.

Залучаючи увагу міжнародного суспільства та експертів, ми залучаємо увагу до того, щоб були проведені вчасні попереджувальні заходи у вигляді посиленої санкційної політики, посилення української армії та України. Щоб західні партнери розуміли, якщо почнеться ескалація конфлікт, то про проблеми біженців з України буде більш дорожчою для Заходу, ніж вчасне надання допомоги.

Необхідно посилити контроль над дамбою. Має бути чітка консолідація всіх сторін: суспільство, правозахисний сектор, виконавча влада та бізнес. Аби захисти нас від агресії, яка може бути, адже маємо всі передумови для цього.

 «Існує інформаційний трек, що розкручують паніку та нагнітання обстановки нападу РФ. Насправді, це не паніка, а констатація факту. Якщо ми подивимось на те, що 17 липня, Збройні сили РФ західні і південні військові округи підняті по тривозі, і зараз, близько 150 тис особового складу, сотні літаків і т.д., відпрацьовується завдання по відпрацюванню певних елементів наступальних операцій. Очевидно, що це йде підготовка до стратегічного командного навчання, кульмінація якого відбудеться у вересні. За останні роки, після початку агресії проти України, Росія створила достатні сили, щоб провести в будь-яку хвилину наступальну операцію. Росія створила першу танкову армію, з нуля – двадцяту армію та нову восьму армію довкола України. Цих об’єднань достатньо, щоб провести наступальну операцію за кількома оперативними напрямками і досягти успіху», – додає Михайло Самусь, заступник директора з міжнародних питань, Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння.

Якщо Росія буде проводити операцію з водою, це буде інформаційно-психологічна фаза, радіо-електронна фаза, ракетна, яка буде призначена для знищення системи управління розвідки висвітлення обстановки, і аж потім можливі елементи наземної фази.

Занепокоєння викликає стан військово-морських сил України, стан системи військово-морської оборони. Якщо взяти деяке співвідношення сил, то воно не на нашу користь. Співвідношення по ракетній зброї: в нас 0 ракет на флоті, а в росіян близько 200; підводні човни: 0:7. Якщо в нас буде співвідношення 100:200, то Росія не нападе.

На жаль, наші союзники по НАТО ще не виробили власної стратегію протидії Росії по Чорному морю. Потрібно перестати займатись імітацією  і перейти до конкретних рішень.

Яка ймовірність продовження російського вторгнення на українські території та чому воно можливе саме цієї осені?

«Розуміння рівня загрози та небезпек, передбачає втілення заходів, щоб нейтралізувати, локалізувати і ліквідувати ці загрози. Легке відношення до експертів в цій галузі. Географія в політиці грає виключну роль. Ще багато років назад, якщо Росія не мала влади над якоюсь територією, то вона обов’язково мала її окопувати. Тому буде продовжуватись дезінформація, повзуча анексія Чорного та Азовського морів. Все це має чітко відстежуватись, щоб викрити замисел супротивної сторони», – ділиться Ігор Кабаненко, український військовий моряк, адмірал Військово-Морських Сил ЗС України.

Відомо, що необхідно декілька годин, щоб із поточного стану захопити Зміїній острів із спецназом на борту.

Андрій Клименко, головний редактор видання “Чорноморські новини” www. blackseanews.net, керівник Моніторингової групи “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” зазанчає: «Головна загроза в нас тепер не із суші, а із моря. Треба діяти адекватно та розуміти реальну ситуацію. Російський режим перейшов із фази авторитарної демократії до персоналізької диктатури. Ця диктатура мавпує сталінський радянський союз з точністю до 99%. Недавній приклад – заява із окупації Балтійських країн. Але в цього режиму надто мало часу. Нафта та газ впали, пандемія зменшує кількість гроші, які вони можуть направити на загарбницькі цілі».

Також спікер згадав про те, що Керченський міст кардинально змінив логістику. А 08.08.08 року, напад на Грузію розпочався, як частина навчань «Кавказ-2008». Дуже багато чинників відслідковуються професійно щодня.

У січні, групою морських експертів, була створена Морська експертна платформа. За ці 8 місяців ми виступали в Європейському парламенті та привертали увагу до того, щоб Чорне море було в центрі, а не в куті на карті.

Пандемія дуже вплинула на механізми вирішення оперативного вирішення проблем. Чергування кораблів НАТО в 3 рази зменшилась із показниками 2019 року. А з боку Росії – збільшились.

Андрій Клименко радить зробити наступні кроки для безпеки:

1. Необхідно негайно створити Морський координаційний центр. Більше 10 відомств займаються морськими проблемами.

2. В Чорному морі щодня повинні бути кораблі від НАТО.

3. Закрити тему Зміїного острова.

Андрій Клименко також ділиться пропозиціями об’єднання «Морської експертної платформи» щодо невідкладних дій по деокупації Криму та спротиву окупації  Азовського та Чорного морів: