11 січня у прес-центрі УКМЦ відбулася пресконференція “Як жити і працювати в умовах окупації і на вільній території України в правовому полі голосами ВПО Мелітополя”.
Модераторка заходу Ірина Безуглова, бухгалтер-практик, сертифікований внутрішній аудитор, анонсувала, що тема зустрічі – як переселенцям з тимчасово окупованої території вижити в умовах, які склалися. “Ми хочемо вижити, хочемо перемогти, і не хочемо бути одні”, – наголосила Ірина Безуглова.
Констянтин Грінчук, ексрадник міністра надзвичайних ситуацій (2002 – 2005), колишній керівник штабу ЦО України з питання евакуації у військовий час, нарікнув, що однією з причин трагічної ситуації, в якій опинилися мешканці окупованих територій, став правовий вакуум стосовно підготовки системи цивільної оборони та евакуації населення у випадку війни.
“Свого часу, коли Україна ще мала ядерну зброю, планувалася евакуація 30 мільйонів людей у разі ядерної атаки. Київ мав бути евакуйований за 32 години у такому випадку. Однак після Будапештського меморандуму систему цивільної оборони України фактично ліквідували, натхненником чого був пан Медведчук. У 2002 році була розроблена програма демілітаризації України, коли почали знищуватися арсенали. У 2004 році замість ЦО з’явилося поняття “цивільний захист” – служба, зосереджена на надзвичайних ситуаціях мирного часу. З 2014 року я мав зустрічі на різних рівнях аж до радників Президента України та РНБО щодо негайного відновлення системи ЦО. Остання моя зустріч на цю тему була 3 лютого 2022, коли я раднику Данілова спрогнозував усе, що зараз відбувається, аж до блекаутів”, – розповів Костянтин Гринчук.
За словами спеціаліста з питань безпеки, зараз в нас в державі немає людини, відповідальної за систему ЦО, хоча до 2013 року начальником систем ЦО та ЦЗ був прем’єр-міністр за посадою. Зараз відповідні функції передані комісії при Кабміні, що створює ситуацію безвідповідальності, і та сама ситуація – на місцях.
“Після 24 лютого евакуація була провалена, під різними приводами і виправданнями. Але евакуація має проводитися не під час, а до небезпеки. Але з 2005 року вся ця система вихолощувалася!.. Евакуація повинна відбуватися при загрозі бойових дій. Перед нею має відбуватися роззосередження установ і закладів. Але в Мелітополі під окупацією залишилося скіфське золото, наприклад. За такі речі має наставати персональна відповідальність”, – наголосив Грінчук.
За словами ексрадника голови МНС, під час війни захист людей покладений на їх плечі. “Заяви держави – не завжди правдиві. Віцепрем’єр Верещук показувала картинки визволення сотень людей – але мова має йти про десятки, сотні тисяч. Як мінімум 30-км зона від лінії зіткнення має бути евакуйована”, – констатував спікер.
“Чи готуються до другої хвилі евакуації? Слава богу, що з кожним днем населення все більше попереджають, що краще евакуюватись. На жаль, влада часто не розуміє, що це значить. Це не просто “бери чемодан і їдь у безпечне місце” – це організація переміщення та супровід розміщення людей у безпечному місці. В багатьох випадках людей не евакуювали – а просто випхали”, – резюмував Грінчук.
Олексій Бескупський, президент БФ “Україна для дітей”, описав історію окупації Мелітополя: перші російські танки, що з’явилися на міській окружній під вечір 24 лютого, українських службовців, що захищали зі зброєю будівлю місцевої СБУ і там загинули, мітинги місцевих мешканців проти окупантів, що тривали до 15 березня, коли протест було розігнано, а проукраїнських активістів побито.
“На сьогодні в Мелітополі більше російських військових, ніж місцевих людей. Тому вони й говорять, що росія там назавжди. Місто все одно звільнять, ми туди повернемося”, – висловив впевненість Олексій Бескупський.
Веніамін Тимошенко з Асоціації власників зброї у своєму слові закликав до прийняття закону про зброю, який би легалізував вогнепальну зброю для рядових громадян. На думку спікера, це могло би стати на заваді будь-яким спробам окуповувати територію України.
Маркіян Варивода, керівник ГО “Простір БЕЗСУДУ” співкерівник проекту ADI BEZSUDU, розповів про діяльність своєї організації у сфері медіації потреб переселенців та модерування конфліктних ситуацій усередині громад..
“Медіатори – це посередники у конфліктних ситуаціях. Ми організовуємо комунікацію, діалог з людьми на окупованих та деокупованих територіях, можемо навчати поліцію, ДСНС технікам комунікації у кризових ситуаціях. На деокупованих територіях перебувають люди, що під іншим кутом бачать ситуацію, що тривалий час перебували в жорстких умовах та пропагандою. Для спілкування з ними треба використовувати певні техніки та методи спілкування”, – пояснив Маркіян Варивода.
На завершення заходу виступив Гліб, дев’ятикласник з тимчасово окупованого Мелітополя.
“Я ходив у молодіжний центр, там ми робили багато молодіжних проєктів, зокрема щодо сортування сміття. Після окупації нашого Мелітополя, головна волонтерська база залишилася в евакуації – ми плануємо після повернення продовжувати роботу. Молодь буде працювати, мотивація в нас є!”, – резюмував юнак.
