Військові навчання, розливи нафти та вирубка лісів: як Росія псує екологію окупованого Криму та прилеглих акваторій

30 вересня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулося експертне обговорення на тему “Забруднення Чорного і Азовського морів внаслідок окупації Криму”. Захід був організований громадською організацією “КримSOS” з нагоди Всесвітнього дня моря.

У вступному слові Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS, зазначив, що хоча частіше йдеться про репресії на окупованому півострові з боку російських силовиків, екологічні наслідки анексії мають не менше значення для України та всього Чорноморського басейну. 

Олексій Василюк, еколог Української природоохоронної групи, розповів про основні результати дослідження екології морського басейну, в якому він брав участь. Як зазначив Василюк, через об’єктивні політичні обставини ніхто з команди дослідників не відвідував Крим чи прилеглі акваторії та не брав там фізичних зразків. Висновки були зроблені на основі аналізу відкритих джерел, зокрема повідомлень у соцмережах та ЗМІ. Найважливішими факторами забруднення еколог назвав військові навчання, забруднення від військових об’єктів РФ та наслідки будівництва “Кримського мосту”.

Євген Хлобистов, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, експерт Кримськотатарського ресурсного центру, висвітлив можливості оцінки шкоди, завданої природі окупаційною владою. Дослідник вказав, що інструментів достатньо. Наприклад, наслідки розливу нафти у прибережній акваторії можна оцінити, знаючи приблизний об’єм розлитого матеріалу та відповідні фізичні коефіцієнти. Схожим чином може оцінюватись шкода від діяльності заводу “Кримський титан”, викиди якого потрапляють прямо до атмосфери через те, що висохли ставки-шламонакопичувачі. Ще одним прикладом відчутної шкоди Хлобистов назвав будівництво траси “Таврида”, яка півкілометровим рубцем пролягає через кримські ліси.

Тимур Короткий, спеціаліст з міжнародного гуманітарного права, міжнародного морського права та міжнародного права навколишнього середовища, Віце-президент Української асоціації міжнародного права, висловився стосовно юридичних механізмів, які Україна може використати на захист довкілля Криму. В першу чергу експерт відзначив спроби Росії з обмеження судноплавства в Азово-Чорноморському басейні, які грубо суперечать міжнародному морському праву.

Втім, як підкреслив Короткий, наявні механізми оскарження дій Росії у міжнародних інституціях недосконалі. Важливим напрямком діяльності України щодо актуалізації проблеми забруднення екології півострова може стати “Кримська платформа”, а також регіональні організації на кшталт ОЧЕС та ГУАМ.