Ворожі боти активно коментували допис у соцмережі вінницького медіа

Пропаганда росіян продовжує просувати потрібні їй наративи

В умовах повномасштабної війни інформація грає особливо важливу роль. Ворог активізує не тільки пропагандистів, а й дезінформаторів та ботів. І вони постійно намагаються ініціювати дискусії навколо актуальних тем. Щоб викликати паніку, невдоволення, відчай. Тому створюються нескінчена кількість фейкових сторінок у соцмережах, за допомогою яких російські маніпулятори й збурюють суспільну думку в Україні. Цього разу прокремлівські боти активно коментували матеріал І-VIN.INFO про ймовірне подорожчання електроенергії на сторінці у Facebook. Зрозуміло, що коментарі мали негативний відтінок.

Прикметно, що якраз напередодні російські пропагандисти оприлюднили маніпулятивну публікацію про громадську організацію «Корс» у Вапрнярській громаді. І ми зробили фактчекінг цієї публікації. Але, схоже, ворожа пропагандистська машина продовжує «обробляти» наших читачів. Цього разу на нашій сторінці у Facebook.

Загалом під дописом про відео «Варто очікувати підняття цін на електроенергію»: директор ТОВ «Промавтоматика Вінниця» Михайло Ганчук» є 92 коментаря. Більшість з них з’явилась у короткий проміжок часу після опублікування допису. Така щільність реакцій на публікацію теж є ознакою присутності фейкових сторінок у Фейсбуці, тобто, ботів (ботом також називають програму, яка управляє фейковими акаунтами). І створені вони якраз з метою маніпуляцій, створення негативної «картинки», просування «потрібних» наративів. В нашому випадку – це нарікання на владу, несправедливість в оплаті комунальних послуг, збагачення олігархів за рахунок зубожіння народу тощо.

Публікація вийшла на сайті та на сторінці у Фейсбуці ще 31 березня. Але активна дискусія під дописом розпочалась лише 2 квітня. А 3 квітня продовжилась. Тобто, можна говорити про те, що було чітке завдання «накидати» негативних коментарів саме під цим дописом.

Проаналізувавши акаунти цих коментаторів, з’ясувалось, що 32 з них мають закриті профілі, що прямо вказує, що профіль належить до певної ботоферми, яка виконує певні завдання.

До прикладу:

Любов Сула

Ігор Коротенко

Саша Лунь

Механізм роботи ботоферми такий: є ключові слова, на які ботоферма має реагувати. В нашому випадку це «підняття цін на електроенергію». Коли у мережі з’являється публікація з ключовими словами, «набігають боти». В нашому випадку «боти набігли» на третій день після публікації, отже тільки тоді вони отримали відповідне завдання. Їхня увага фокусується на потрібному дописі, починається активне коментування. Причому, керувати цими десятками акаунтів може лише одна людина. Коментарі у фейкових коментаторів зазвичай завчасно заготовлені, адже вони не можуть так швидко і багато писати унікальні коментарі. У них стоїть задача не осмислено коментувати, а розпочати дискусію і втягнути у цю дискусію справжніх людей. І чим більше маніпуляцій в їх словах, тим більше потрібних емоцій вони викликають у людей. Адже навіть ті, хто не коментує, а лише читає ці коментарі, може зробити потрібні для ворогів висновки.

Якщо завдяки цим коментарям до дискусії долучаються справжні люди, власник фейкових акаунтів отримує премію. Чим більший резонанс, тим краще. Так вийшло і цього разу, коли численним ботам відповідали реальні люди з реальних фейсбукових сторінок.  

Пропонуємо читачам також аналіз деяких з відкритих акаунтів.

Володимир Костецький – на перший погляд, профіль справжній, адже є багато особистих фото, друзів та підписників. І навіть деяка інформація – де живе, звідки і в якій школі навчався. Втім, є ознаки того, що профіль був зламаний, проданий або створений на основі справжнього акаунту, тому що останнє особисте фото датоване 14 лютого 2022 року. Вражає також активність акаунта, схожа на суцільний спам – до 150 перепостів за один день. Власних дописів з 14 лютого 2022 року немає. Такі ознаки вказують на ймовірну приналежність до бота. Адже таку кількість поширень звичайній людині важко зробити. Тут механізм теж відпрацьований: з певних сторінок, на які підписаний власник профілю, дописи поширюються автоматично. Варто обрати певну програму.

Галина Як – профіль створено нещодавно, 23 червня 2022 року. Дописи – переважно поширення з ютюбу. Друзів практично немає. Гугл-пошук через фото та ім’я/прізвище результатів не дають. Пошук за іменем і прізвищем видає ще два аналогічних акаунти, один – з Білорусі, інший – пустий, без будь-якої інформації. Можливо, був створений поспіхом і завершений. За допомогою пошуку site:facebook.com веріфікуються лише групи у Фейсбуці. До того ж, зміст усіх перепостів на цьому акаунті суто політичний, направлений проти деяких осіб у керівництві країною. Всі перераховані ознаки вказують на те, що профіль може належати до відповідної ботоферми.

Це лише деякі із 80 профілів, які мають ознаки фейкових. Ймовірніше, лише 12 фейсбукових сторінок ведуть реальні люди.

Крім того, ми перевірили фото на можливість того, чи не були вони згенеровані штучним інтелектом. Тобто, за певною схемою, коли очі у всіх фото розташовані на одному рівні:

Фото: medium.com

Очі на таких фото завжди опиняються на цих умовних лініях, незалежно від того, в якій бік повернуто обличчя. Але таких зображень в досліджуваних нами акаунтах не було. Дослідження цієї технології провів аналітик @conspirator0 на сайті thispersondoesnotexist.com. він проаналізував тисячі обличь, створених штучним інтелектом шляхом накладання обличь одне на одного.

Поради читачам:

  • Якщо вам трапився бот, варто поскаржитись на його акаунт, і його заблокують.
  • Крім того, не варто розпочинати дискусії з такими коментаторами.

Ще раз нагадаємо ознаки бота:

  • закритий профіль
  • фото профілю згенеровано за допомогою штучного інтелекту
  • відсутність особистої інформації
  • відсутність фотографій
  • відсутність реальних друзів
  • відсутність власних дописів
  • відсутність коментарів та вподобайок під дописами
  • наявність акаунтів друзів з ознаками ботів
  • занадто велика активність на сторінці
  • репости пізно ввечері або на світанку.

Тетяна Щербатюк, журналістка з Вінниці

Матеріал підготовлений у рамках проекту «Українська регіональна програма розвитку потенціалу для інструментів аналізу даних», що фінансується за рахунок субгранту Atlantic Council of the United States, Inc