Вибори в Хорватії: на кону підтримка України?

14 березня 2024 року парламент Хорватії на вимогу опозиційних сил був розпущений. На країну очікують дострокові парламентські вибори.

Відповідно до діючого виборчого законодавства вибори мають відбутися упродовж двох місяців. Діючий прем’єр-міністр Андрей Пленкович планував розпуск парламенту у дещо пізніші терміни, щоб провести вибори наприкінці літа чи на початку осені. Втім під тиском опозиційних партій та протестів громадян, які виступають проти корупції в уряді, вимагають підвищити заробітні плати та соціальні виплати, прем’єр та уряд вирішили провести дострокові вибори напередодні голосування до Європейського парламенту (9 червня 2024 року). Таким чином новий склад Собору (законодавчого органу Хорватії) буде обрано 17 квітня.

За даними соціологічних досліджень найбільшу кількість голосів виборці готові віддати головній урядовій партії, представником якої є чинний прем’єр, Хорватській демократичній співдружності (ХДС). За даними IPSOS ця політсила станом на 25 березня має 29,8% підтримки (на 1% більше у порівнянні з лютим). Опитування останніх тижнів показують, що ХДС досить популярна серед виборців, утім має проблеми із швидким зростанням кількості прихильників напередодні дня голосування.

Основний конкурент проурядової політсили на цих парламентських виборах – Соціал-демократична партія Хорватії (СДП).  

Хорватські експерти відзначають, що опозиційна до діючої влади СДП набирає популярності завдяки волюнтаристському рішенню президента Зорана Милановича йти на вибори і боротися за пост прем’єр-міністра на чолі списку соціал-демократів. Crobarometer засвідчує стрімке зростання популярності СДП – 19,4%, що на 6% більше, ніж у лютому.

Важливо зазначити, що СДП підписало 22 березня коаліційну угоду щодо створення майбутнього уряду з п’ятьма ліберальними партіями. Коаліція отримала назву «Ріки правди». За даними HRating коаліція цих політичних сил разом з СДП може здобути підтримку 25,2% виборців. Також СДП заявляла про можливу ситуативну коаліцію з партією Možemo!, яку очолює мер міста Загреб Томіслав Томашевич. В опитуваннях партія займає третю сходинку з 9% симпатій виборців.

Для формування більшості у хорватському парламенті (Саборі) потрібно 76 голосів. Саме стільки розраховує отримати Зоран Миланович, який заявив про це у нещодавньому інтерв’ю на телеканалі N1 Hrvatska.

Про можливі наслідки для України у зв’язку з потенційною зміною влади в Хорватії команда Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ поспілкувалась з Катериною Шимкевич, керівницею Аналітичного центру балканських досліджень.

За словами експертки, якщо Соціал-демократична партія переможе і прем’єр-міністром стане чинний проросійський президент Зоран Миланович, це може перешкодити реалізації угоди між Україною та Хорватією про співробітництво у сфері розмінування, яка була підписана в жовтні 2023.

«У випадку перемоги Милановича не виключено, що українських поранених бійців, які лікуються в Хорватії, не прийматимуть на реабілітацію. Можливо, Загреб перестане  ділитися  знаннями з українськими військовими інженерами та психологами, попри те, що Хорватія має необхідний досвід у цих сферах», – вважає Катерина Шимкевич.

Дії проросійського уряду Хорватії в найближчі чотири роки можуть поставити під загрозу євро та інтеграцію в НАТО, оскільки Хорватія досі не підписала декларацію про підтримку членства України в НАТО. «Хоча Хорватія підтримує європейську інтеграцію України, вона не обов’язково підтримує її членство в НАТО», – пояснює Шимкевич. Як відзначає експерт,  Хорватія, Німеччина, Австрія та Нідерланди поділяють думку, що інтеграція України до ЄС має бути пов’язана з Боснією і Герцеговиною. Тому роль Милановича може бути несприятливою в контексті євроінтеграції України.