Як комунікувати про європейську інтеграцію України напередодні виборів в країнах ЄС?

Інформаційний бюлетень для медіа

2025 рік може стати знаковим у відносинах між Україною та Європейським Союзом. Очікується, що незабаром Україна відкриє перший кластер (“Основи”) у переговорах про вступ до ЄС. Амбітна мета Києва – відкрити всі шість кластерів упродовж поточного року.

Згідно соціологічних опитувань, в українському суспільстві зберігається стійкий консенсус щодо європейського майбутнього України. Окрім економічного аспекту, європейська інтеграція є ключовим елементом системи національної опірності та захисту від російської агресії. Отже, питання членства в ЄС залишається надзвичайно актуальним для сталого розвитку України.

В той же час, ідея членства України в ЄС є об’єктом багаторічних інформаційних атак україно- та євроскептичних медійних і політичних акторів в країнах ЄС. Їхня діяльність становить потенційну загрозу для динаміки переговорного процесу через формування несприятливого інформаційного фону довкола української євроінтеграції в країнах ЄС.

Росія активно використовує скепсис щодо розширення ЄС для втручання в політику європейських столиць та дискредитації України. Російським наративам сприяє порядок денний місцевих ультраправих та популістичних сил.

На цьому тлі вибори є особливо вразливим періодом в інформаційному середовищі. В демократіях електоральні кампанії характеризуються пришвидшенням динаміки новин і медіаконтенту на суспільно та політично значущі теми. Ці ризики стають особливо актуальними в найближчі місяці 2025 року у зв’язку з виборами в Польщі, Румунії та Чеській Республіці. Зокрема, в травні президентські вибори відбудуться в Польщі та Румунії, а восени громадяни Чехії обиратимуть новий склад парламенту.

Актуальність дослідження інформаційної складової виборів в Польщі та Румунії зумовлена їхнім статусом країн-сусідів України, що посилює голос Варшави та Бухаресту в ході переговорів про членство України в ЄС. Також в усіх трьох країнах впродовж 2023-24 років відбулись публічні акції, які формували в суспільній свідомості цих країн сприйняття європейської інтеграції України як потенційної загрози економічному добробуту цих країн.

Окрім того, всі три країни відіграють вкрай важливу роль у забезпеченні обороноздатності України, що є важливою умовою для проведення європейських реформ на шляху до ЄС. Тому вибори в Польщі, Румунії та Чехії 2025 року можуть бути використані Росією для нових спроб дискредитації політики підтримки України, в тому числі перспектив європейської інтеграції України.

Вибори-2025 в Польщі, Румунії, Чехії: ключові інтриги та загрози в контексті підтримки євроінтеграції України

Чехія

Інтрига. Основною інтригою парламентських виборів в Чехії є можливе повернення до влади Андрея Бабіша, прем’єр-міністра країни в 2017-2021 роках. В ході президентських виборів в Чехії 2023 року Бабіш зображував свого головного опонента, професійного військового Петера Павела «кандидатом війни». Ймовірно, восени, в ході парламентської кампанії партія ANO, яку очолює екс-прем’єр, може експлуатувати тему загрози війни через високий рівень підтримки України, яку здійснює чинний уряд та президент Чехії.

Загроза євроінтеграції Укарїни. Ще в лютому 2024 року, Бабіш заявив, що не підтримує вступ України до Європейського Союзу, назвавши таку перспективу “повною катастрофою”. Також Бабіш критикував уряд Чехії за надмірну, на його думку, увагу до допомоги Україні за рахунок інтересів чеських громадян.

Однак станом на початок поточного року представники ANO публічно демонструютьпідтримку Україні, що може свідчити про перегляд або коригування позиції. Тому в ході парламентських виборів в Чехії найбільш послідовна критика перспектив України набути членство в ЄС лунатиме з таборів ультраправих (такі партії як «Свобода і пряма демократія» (SPD), «Триколор», «Право Повага Експертиза» (PRO)) та крайніх лівих (блок «Досить!»).

Польща

Інтрига. В Польщі 18 травня відбудеться перший тур президентських виборів. Фаворитом першого туру є мер Варшави Рафал Тшасковський, якого підтримує провладна коаліція та уряд на чолі з Дональдом Туском (Громадянська платформа). Ще донедавна вважалось, що в другому турі з Тшасковським сперечатиметься кандидат від найбільшої опозиційної партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький. Однак протягом останніх тижнів кандидат від правої партії «Конфедерація» Славомір Менцен наздогнав Навроцького в опитуваннях, а за деякими даними навіть випередив. Динаміка росту рейтингу кандидата від «Конфедерації», яка в українському медіапросторі асоціюється з блокуванням кордону та жорстокою позицією в питаннях історичної пам’яті, свідчить, що Менцен може несподівано увірватись в другий тур президентських виборів.

Загроза євроінтеграції України. Менцен публічно підтримує надання військової допомоги Україні. Однак в передвиборчій кампанії кандидат від правих сил активно апелює до наративів, що грунтуються на історичній пам’яті поляків. До прикладу, у третю річницю від початку повномасштабного російського вторгнення Менцен відвідав Львів, де записав відео, в якому назвав Степана Бандеру “терористом, який за часів Другої Речі Посполитої був засуджений польським судом до смертної кари за вбивства поляків”. Ця заява викликала засудження з боку Міністерства закордонних справ України.

Слід нагадати, що раніше кандидат від ПіС, Навроцький заявляв, що «не бачить» Україну в ЄС та НАТО, поки не будуть «вирішені важливі для поляків цивілізаційні питання», тобто врегульовано питання Волинської трагедії. Таким чином, наслідком президентських виборів може стати посилення в польській суспільній свідомості прив’язки історичної тематики до питання євроінтеграції України.

Румунія

Інтрига. Каталізатором всплеску популярності румунських ультраправих політиків стала неочікувана перемога у першому турі президентських виборів 24 листопада 2024 року незалежного кандидата Келіна Джорджеску. Втім невдовзі вибори було скасовано. Влада інкримінує Джорджеску фінансові махінації та підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу. Зрештою, кандидатура Джорджеску була недопущена до повторних виборів.

В цих умовах роль «запасного кандидата», навколо якого консолідуватимуться праві сили, відійшла до лідера «Альянсу за об’єднання румунів» (AUR) Джордже Сіміона. У першому турі президентських виборів він отримав 14% голосів. Також Сіміон може розраховувати на голоси прихильників Джорджеску. Окрім того, кандидатуру Сіміона підтримала очільниця «Партії молодих людей» (POT) Анамарія Гаврила, яка до 2021 розбудовувала свою політичну кар’єру в AUR. Таким чином на фінішну пряму президентських виборів в Румунії вийшов неофіційний союз ультраправих політсил, очолюваний єдиним кандидатом – Сіміоном. Отож шанси кандидата від правих потрапити до другого туру оцінюються як доволі високі.

Загроза євроінтеграції України Тема підтримки України стала одним з основних лейтмотивів виборчої кампанії румунських ультраправих політиків. При цьому, вартим уваги є трансформація радикальної риторики AUR. Дискурс політсили стає більш комплексним, адже станом на початок 2025 року відверте потурання Москві та апелювання до антиєвропейських наративів компенсується показовим «центруванням» позиції позиції партії. Відповідно, риторика спікерів партії стає більш поміркованою в питанні України.

Джордже Сіміон у своїх публічних висловлюваннях одночасно засуджує російську агресію та виступає проти надання Україні воєнної допомоги. Окрім цього, в стінах Європарламенту AUR входить до Альянсу консерваторів та реформістів у Європі, в якій провідну роль відіграють партії та лідери, що підтримують європейське майбутнє України, а саме «Право і Справедливість» Ярослава Качинського, «Брати Італії» прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні та «Громадянська демократична партія» прем’єр-міністра Чехії Петра Фіала. Таким чином, Сіміон може дотримуватись більш поміркованої позиції щодо підтримки України та питань, пов’язаних з темою євроінтеграції Києва.

За даних умов комунікація з громадянським суспільством та медіа країн ЄС є одним з ключових аспектів протидії дестабілізаційним впливам з боку РФ.

Експертне опитування

У зв’язку з цим, у межах проєкту «Європейська інтеграція України та вибори в країнах ЄС. Інформаційний аспект» Український кризовий медіа центр провів експертне опитування методом анкетування.

У дослідженні взяли участь понад 115 журналістів, науковців, політологів, експертів з інформаційної безпеки з Чеської Республіки, Польщі та Румунії.

Опитування проводилося з 10 по 20 березня 2025 року.

Метою опитування є з’ясування сприйняття експертною спільнотою Чехії, Польщі та Румунії тенденцій та динаміки медійного висвітлення європейської інтеграції України в інформаційному просторі їхніх країн.

Серед іншого, респондентам було запропоновано відповісти на такі питання:

• Наскільки актуальною є тема європейської інтеграції України в інформаційному дискурсі Чеської Республіки / Польщі / Румунії станом на березень 2025 року?
• Чи очікуєте ви, що тема розширення ЄС, зокрема вступ України, буде використана політичними акторами в рамках виборчих кампаній?
• Чи присутні в традиційних медіа (телебачення, преса, радіо) або соціальних платформах (Facebook, TikTok, X тощо) маніпулятивні наративи та дезінформація, що пов’язані з темою євроінтеграції України?

Результати експертного опитування засвідчили наступне:

Присутність теми європейської інтеграції України в медіапросторі Польщі, Румунії та Чехії

• Думки румунських експертів розділилися порівну. Водночас варто відзначити, що лише 2 респонденти з 42 вважають, що тема європейської інтеграції України отримує достатнє висвітлення в румунських медіа.
• Найбільша частка польських респондентів зазначає, що тема європейської інтеграції України частково присутня в польському медіапросторі, тоді як близько 25% вважають, що це питання може повернутися до порядку денного залежно від розвитку подій.
• Понад половина експертів з Чехії зазначають, що тема європейської інтеграції України епізодично присутня в медійному просторі їхньої країни.

Чи тема розширення ЄС, зокрема вступ України, буде використана політичними акторами в рамках виборчих кампаній?

• Румунські експерти відзначають вкрай низький рівень зацікавленості темою європейської інтеграції України з боку кандидатів у президенти.
• Лише 21% опитаних польських експертів очікують, що теми, пов’язані з європейською інтеграцією України, отримають значне висвітлення та увагу з боку кандидатів у президенти.
• 60% респондентів з Чехії відповіли, що тема європейської інтеграції України буде присутня в політичному порядку денному парламентських виборів у Чеській Республіці, залежно від розвитку подій. Водночас третина опитаних вважає, що це питання не викличе інтересу з боку учасників виборчої гонки.

Присутність в традиційних медіа або соціальних платформах маніпулятивних наративів та дезінформації, що пов’язані з темою євроінтеграції України

• 60% респондентів з Румунії вважають, що інформаційні операції проти європейської інтеграції України мають фрагментарний і періодичний характер.
• Оцінки польських експертів щодо того, чи є інформаційні кампанії проти теми європейської інтеграції України скоординованими або радше ситуативними, розділилися майже порівну.
• Майже половина чеських респондентів вважає, що інформаційні кампанії проти ідеї європейської інтеграції України мають ситуативний характер. Водночас чверть експертів відзначають цілеспрямовані кампанії з дискредитації.

Рекомендації

Також в рамках проєкту «Європейська інтеграція України та вибори в країнах ЄС. Інформаційний аспект» Українським кризовим медіа центром було проведена серія інтерв’ю з провідними експертами з Польщі, Румунії та Чехії. В рамках інтерв’ю фахівці надали такі рекомендації щодо покращення комунікації з громадянським суспільством та медіа трьох країн:

Польща. Лукаш Адамський (Łukasz Adamski), політичний аналітик, заступник директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського, зазначив, що одним з ключових елементів успішної комунікації є об’єктивне знання про політичну та соціальну ситуацію країн-партнерів. До прикладу, коментуючи висвітлення особливостей українсько-польських стосунків у ЗМІ, експерт зазначив наявність небезпечної тенденції до ігнорування складних політичних процесів на користь узагальнень.

Дивитись повне інтерв’ю:

Чехія. Павел Гавлічек (Pavel Havlicek), науковий співробітник Асоціації міжнародних справ (Чехія), підкреслив важливість активної комунікації між журналістами та представниками ЗМІ як способу “збільшити присутність” України в інфопросторі Чехії. Окрім цього, аналітик зазначив, що спільні проєкти в рамках аналітичних центрів та співпраця наукових установ можуть сформувати важливі точки перетину обидвох держав завдяки потенціалу до взаємного зростання та обміну досвідом.

Дивитись повне інтерв’ю:

Румунія. Юліан Кіфу (Iulian Chifu), румунський зовнішньополітичний аналітик і колишній радник президента, акцентував увагу на важливості проведення консультацій між представниками влади країн стосовно сенситивних питань, зокрема щодо румунської діаспори в Україні.

Дивитись повне інтерв’ю:

У підсумку, експерти Українського кризового медіа центру сформовали ряд рекомендацій для українських ЗМІ та експертної спільноти щодо розвитку та покращення комунікації з громадянським суспільством та медіа Польщі, Румунії та Чехії, а саме:

• Враховувати внутрішньополітичну ситуацію та суспільні тенденції окремих країн ЄС при висвітленні двосторонніх відносин;
• Кооперація та обмін досвідом між українськими медіа та журналістами країн ЄС;
• Враховувати, що не всі негативні щодо України тенденції та інформаційні приводи зумовлені виключно впливом Росії, частина з них є наслідком внутрішньополітичних процесів;
• Розвиток експертизи щодо конкретних країн, вивчення мови країни, яка є об’єктом аналізу;
• Важливо уникати узагальнень та надмірної емоційності (тенденцію негативного сприйняття формують маніпулятивні та “клікбейтові” заголовки, “поспішність” висловлювань);
• Налагоджувати комунікаційні зв’язки з інфлюенсерами, які можуть бути скептичними щодо євроінтеграції України, залучати їх до прямого і конструктивного діалогу;
• Комунікувати щодо історичних суперечностей, акцентуючи увагу на спільному історичному ворогові (Росія) та орієнтації на майбутнє.
• Збільшення кількості медіаконтенту локальними мовами в місцевих соціальних мережах про) про спільні уроки історії та аспекти взаємовигідної економічної співпраці з Україною.

Команда УКМЦ переконана, що дотримання цих рекомендацій сприятиме підвищенню рівня розуміння загальноєвропейського контексту російсько-української війни та важливості успіху європейської України для країн ЄС.

---

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».