За ініціативою Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру (HWAG) відбулась дискусія «На перехресті світів: російська пропаганда у країнах Глобального Півдня і що з цим робити?».
На початку заходу керівниця HWAG Маріанна Присяжнюк ознайомила з результатами моніторингу, проведеного з ціллю встановити, який настрій Росія намагається задати для цього міжнародного напрямку (https://uacrisis.org/uk/rosafryka-ta-buntivna-latynska-ameryka-rosijska-propaganda-pro-globalnyj-pivden).
В продовження розмови професор Політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, історик-міжнародник, політолог, політконсультант Олексій Гарань представив глобальну карту голосування наприкінці минулого року щодо так званих референдумів, як проводила Росія.
«Тоді за територіальну цілісність України проголосували 143 країни, і лише 4 підтримали Росію. Латинська Америка майже уся підтримала Україну. Африка розкололася навпіл, але країн, які на цьому континенті підтримали Росію по цій резолюції, немає. Така сама картина по азійським країнам. Це говорить про те, що нам є, з чим працювати, аби досягати успіхів», – зазначив експерт.
Водночас Олексій Гарань звернув увагу на необхідність ретельного вивчення цього питання.
«Раніше мені здавалося, що проблема лише в тому, щоб просто донести наші тези. Однак, виявилося, що це не так, і все ж таки існують серйозні внутрішні, іміджеві чинники, які змушують ці країни займати саме ці позиції», – додав він.
Що стосується російської пропаганди, то у напрямку цих регіонів вона працює ефективно, тому що росіяни мають ресурси, якісь традиції, фахівців в цих країнах. Таку думку висловив виконавчий директор StopFake Руслан Дейниченко.
«Нещодавно зустрічався з журналістами з Індії і вони розказували, як це працює, – навів приклад спікер. – Навіть місцеві ЗМІ більшість інформації отримують з кремлівських джерел. Звичайно, це переходить у публікації і формує громадську думку».
При цьому Руслан Дейниченко відзначив, що і українці не стоять на місці. Завдяки зусиллям StopFake, вже декілька місяців діє інформаційний хаб у Мадриді. Значну частину контенту і того аналітичного контенту, який робить проєкт, перекладається іспанською мовою.
«Вже побачили інтерес з боку країн Латинської Америки. Вони самі до нас звернулися з проханнями брати інформацію про Україну, – відмітив експерт. – В багатьох країнах є схожі проблеми, і тут ми унікальні тим, що можемо допомогти іншим країнам, поділившись своїм досвідом».
Аналітик Центру Стратегічних комунікацій Ірина Субота акцентувала на тому, що російська пропаганда зараз активно використовує локальний контекст.
«Наприклад, ми бачимо антисанкційні меседжи, які отримують прив’язку до впливу на внутрішні сфери певної країни Глобального Півдня. Також йде пошук вразливих тем і того, чим можна маніпулювати у конкретній країні. Це може бути звинувачення України у продовольчій кризі. Ще варто врахувати мультиканальність російської пропаганди. Звісно, ми закликаємо блокувати російські ресурси – як це зробили країни ЄС і роблять деякі країни Північної Америки. Але не слід забувати, що живемо у вік новітніх технологій і соціальних мереж. Після блокування російська пропаганда намагається туди пробратись. Це також треба відстежувати і протидіяти», – закликала Ірина Субота.
Крім того, вона вважає необхідним просувати проукраїнські наративи, враховуючи ті можливості співпраці, які є чи можуть бути між Україною і країнами Глобального Півдня.
Інший експерт – аналітик New Geopolitics Research Network Володимир Соловʼян відзначив, що вплив Росії на ці країни здійснюється не лише через медіа, а і через заяви офіційних публічних осіб, діяльність організацій в регіоні, і в цьому контексті варто згадати таку парасолькову структуру, як «Россотрудничество», що діє під патронатом міністерства закордонних справ Росії.
«Щодо конкретних ініціатив, які Україна може реалізувати для протидії цим заходам слід розглянути розвиток нетворкінгу лідерів інформаційного впливу, оскільки в умовах обмежених ресурсів такі комунікації на горизонтальному рівні забезпечують проникнення проукраїнських наративів в інформаційне середовище африканських країн», – запропонував Володимир Соловʼян.
