Як рахують гроші в системі охорони здоров’я

У 2022 році за програмою медичних гарантій в Україні планується витратити 157 мільярдів гривень. Таку суму закладено в проект Державного бюджету. У позаминулому році обсяг фінансування був вдвічі нижчим. Про це під час інтерв’ю з представниками регіональних ЗМІ розповіла заступник голови Національної служби здоров’я України Тетяна Бойко. Разом з нею до пресцентру Українського кризового медіа-центру завітала начальник управління зв’язків з громадськістю відомства Лілія Гудзь.

«Ви бачите, яка динаміка збільшення фінансування медичних гарантій. В самій програмі нічого не зміниться. Вона залишиться орієнтованою на пацієнта. Маємо надію, що з нового року запрацюють нові критерії якості надання первинної медичної допомоги. Зараз вони розробляються спільно з Всесвітньою організацію здоров’я», – з цих слів Бойко розпочала зустріч із журналістами.

Проте, головне, про що вона хотіла в цей день розказати, був проект, який тільки но стартував. Це механізм відшкодування пацієнтам вартості інсулінів.

Прогнозна кількість пацієнтів, які потребують інсулінів в нашій країні, складає 217606 осіб. За даними Державного експертного центру, найбільше таких людей у Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Львівській областях та місті Києві. Не всі з них мали можливість отримувати ліки безкоштовно. Хоча державні субвенції існували, вони спускались на рівень органів місцевого самоврядування, і на самому початку розподіл коштів відбувався нерівномірно від потреб. В багатьох випадках їх вистачало лише на перші дні місяця. Чи міг далі пацієнт на них розраховувати,  залежало від того, наскільки місцева влада відповідально відносилась до сплати другої частини коштів. Як наслідок, люди нерідко залишались без життєве необхідних ліків.

Нарешті, цю схему змінили – з 1 жовтня програма реінбурсації перейшла до Національної служби здоров’я. Зараз це працюватиме так: пацієнт має звернутись до ендокринолога, той створює план лікування в електронній системі охорони здоров’я, і виписує електронний рецепт на отримання препаратів. Наступний електронний рецепт пацієнт може отримати як у ендокринолога, так і у свого сімейного лікаря.

«Для нас це надзвичайний виклик, – зізнається Тетяна Бойко. – Він не менш важливий і складний за ті, які ми реалізували раніше – контрактування первинної ланки, подальше контрактування спеціалізованої медичної допомоги та програма «Доступні ліки».

Лілія Гудзь додала, що на адміністрування інсулінів до кінця року є 660 мільйонів гривень. Цього має бути достатньо, щоб усі потреби покрити. Отже, держава покриває базові потреби в інсулінах, і всі люди, яким це потрібно, зможуть отримувати ці ліки за електронним рецептом. Але щоб програма успішно стартувала, необхідно, щоб усі учасники виконали своє домашнє завдання. Що мається на увазі?

В НСЗУ говорять, що все, що від них залежало, вони зробили – розробили нову категоризацію, нові правила маршрутів пацієнтів і виписки цих ліків, підготовили курс навчання для ендокринологів. А ось самі лікарі не поспішають створювати плани лікування. Станом на середину вересня їх було створено лише 913. Є регіони, де взагалі не створено жодного плану лікування. Наприклад, Волинська область. Там працюють 40 лікарів-ендокринологів і є 5214 пацієнтів з діабетом, які потребують інсулінів. Тому спікери звернулись до представників місцевих медіа звернути на це увагу у своїх регіонах.

Журналісти зацікавлені в отриманні інформації з перших вуст, адже в своєму районі чи місті, спілкуючись з керівниками закладів охорони здоров’я, отримують лише частину того складного пазлу, в який перетворено галузь. І зустріч з представниками НСЗУ показала, що їм на місці дійсно дають не усю інформацію, а іноді і викривляють її.

Це стало зрозумілим після відповіді на питання Світлани Овчаренко з Бахмута. За її словами, головний лікар місцевої лікарні жаліється на те, що пацієнти не часті гості у лікарів, і це може привезти до невиконання планів і недоотримання зарплатні. «Не стане так, що лікарі будуть зацікавлені в тому, щоб пацієнти залишались «вічно» хворими?» – поцікавилась Світлана.

Для Лілії Гудзь це питання не нове. Преслужба НСЗУ отримує багато запитів від журналістів, чому одним лікарям не виплатили заробітну платню, а в інших затримки?

«Повинно бути розуміння, хто за що відповідає, і до кого звертатись для вирішення проблеми, – почала вона свою відповідь. – Національна служба здоров’я несе відповідальність за укладання договору з лікарнею, яка відповідає вимогам – наявності обладнання та лікарів. В залежності від того, наскільки потужна лікарня, ми її і контрактуємо на певні види допомоги. Наш обов’язок – вчасно сплатити кошти. Вони потрапляють на рахунок лікарні, і далі їх розподіляє головний лікар, а власник закладу – місцева влада – повинна контролювати. Тому питання того, скільки отримує лікар, не залежить від НСЗУ. Ця компетенція віддана на місце».

Інформацію про фінансування медичних закладів, яку розповсюджують у регіонах, не тільки журналістам, а й усім охочим можна з легкістю перевірити на онлайн-панелях, розміщених на сайті Служби. Одна панель показує, скільки грошей отримала та чи інша лікарня від НСЗУ. Інша дає уявлення про те, скільки з отриманих коштів лікарня виплатила зарплат, скільки на ліки, і скільки в неї на рахунку залишилось грошей.

В самій лікарні багато що залежить від її керівника – як він організовує роботу персоналу, як його мотивує, як веде господарську діяльність, впевнена Тетяна Бойко. Стосовно доходів лікарів, то вони нараховуються згідно 6 видів тарифікації медичних послуг, вказаних у програмі медичних гарантій.

 «Якщо ми говоримо про первинну ланку, цей вид тарифу називається капітаційна ставка. Тобто лікар отримує кошти за пацієнта незалежно від того, приходить він до нього чи ні. Далі в нас є такий вид тарифу як глобальний бюджет. Це коли лікарня на початку року нам каже, що вона готова прийняти на амбулаторному рівні, наприклад, тисячу пацієнтів. І тоді ми розраховуємо суму договору за готовність, і оплачуємо щомісяця рівними частинами. Проходить три місяця, ми дивимось, що лікарня прийняла більше або менше пацієнтів, і в такому разі проводимо перерахунок.

Інший тариф – ставка за пролікований випадок. Він стосується пріоритетних послуг. Таких, як пологи, інфаркти, інсульти, ендоскопічні дослідження з раннього виявлення онкологічних захворювань», – зазначила заступник голови НСЗУ.

«А скільки коштів в програмі медичних гарантій закладено на лікування онкологічних хворих?» – пролунало питання від Луізи Полякової з Луганської області.

За словами спікерів, вже другий рік поспіль цей напрямок є пріоритетним в програмі медичних гарантій. У порівняні з минулим періодом фінансування онкологічного напрямку збільшилось на 70 %, і склало 5 мільярдів гривень. Вони пішли в онкологічні диспансери.

Тетяна Бойко розказала, на що може розраховувати такий пацієнт: «В закладі, який має контракт з НСЗУ на надання такого виду допомоги, він може зробити лабораторні та інструментальні дослідження, включаючи КТ/МРТ, а також хірургічне втручання і післяопераційний моніторинг. Він може розраховувати на ліки, які передбачені програмою гарантій, проживання, харчування, догляд медсестри, консультації вузьких спеціалістів, якщо це необхідно. В цьому році у нас високі тарифи на надання цієї допомоги. Може доходити до 98 тисяч на пацієнта, і він повинен про це знати».

А як бути, коли пацієнт приходить в онкодиспансер, а йому відразу кажуть, скільки треба сплатити за послуги? В НСЗУ з приводу цього радять діяти поступово. Спочатку проінформувати лікаря першої ланки, скільки коштів за контрактом надійшло медичному закладу саме за цим видом послуг. Якщо лікар не може відповісти, далі йти до головного лікаря з питанням: «Чому я повинен сплачувати за те, за що з вами розрахувалась Національна служба здоров’я?». У разі необхідності можна звернутись до власника закладу – у місцеве самоврядування. І коли нічого не допоможе – направити скаргу в НСЗУ. Там кажуть, що реагують досить швидко: виїжджають на місце, вивчають ситуацію, роблять висновки. Для лікарні вони можуть бути болючими – від штрафних санкцій до розривання контракту.

Ще одна чутлива тема – об’єднання медичних закладів. Регіональні журналісти намагаються передати занепокоєння місцевого населення. Бувають випадки, коли люди, виступаючи проти закриття лікарні, намагаються перекривати автошляхи.

Щодо об’єднання медичних закладів в регіонах, в НСЗУ цю тенденцію підтримують і приводять аргументи. Коли з двох центрів управління залишиться один, це наддасть ефективності роботі лікарні. Існуюча управлінська ланка занадто велика. В деяких районних лікарнях головний лікар має до шести заступників. Для порівняння: у голови Національної служби здоров’я тільки два заступники, у міністра охорони здоров’я – чотири.

«Ми не утримуємо лікарні. Ми закуповуємо послуги для пацієнтів, – підкреслює Тетяна Бойко. – Контракт отримує тільки та лікарня, яка здатна надати допомогу. Коли в районній лікарні проводять лише 9 хірургічних операцій на рік, то вона не отримає він НСЗУ коштів, адже заклад не готовий до надання такої допомоги. Це небезпечно. Куплять необхідне обладнання і візьмуть спеціалістів – буде контракт».

«Коли загострюється питання щодо подальшого існування лікарні, в якій всього 6-7 працівників, подумайте, чи готові ви ризикнути піти тули лікуватись. Може, краще проїхати 30 кілометрів і потрапити у кращу лікарню?», – звертаючись до журналістів додає Лілія Гудзь.

Наступне питання – про можливість лікування у приватних медичних закладах. Програма державних гарантій на них розповсюджується?

Так, це діє, коли цей медичний заклад уклав контракт з Національною службою здоров’я. І ці випадки непоодинокі. Серед контрагентів НСЗУ – 271 приватний медзаклад і понад 500 лікарів, які працюють у статусі фізичної особи-підприємця. Що стосується виплат за контрактами, то з квітня поточного року НСЗУ виплатила приватним закладам понад 451 млн грн за первинну медичну допомогу, які пацієнти отримали безоплатно.

Для того, щоб отримати медичну послугу у приватному закладі на спеціалізованому рівні безоплатно пацієнту потрібно отримати електронне направлення у сімейного лікаря. Далі він обирає приватний заклад, який надає потрібну йому медичну послугу і має договір з НСЗУ за цим пакетом.

У пацієнта завжди є вибір. Якщо хоче лікуватись у приватному медичному закладі, то повинен знати, які напрямки вже охоплені державними гарантіями. Серед них надання медичної допомоги дорослим та дітям в амбулаторних умовах, пріоритетні амбулаторні послуги з раннього виявлення онкозахворювань, вакцинація проти  COVID-19, хірургічні операції, супровід та лікування пацієнтів з туберкульозом на первинному рівні, ведення вагітності в амбулаторних умовах, лікування інфарктів і багато іншого, включаючи стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Ті питання, які задали представникам НСЗУ регіональні журналісти, вкотре свідчать про те, що реформа національної системи охорони здоров’я в Україні далеко не закінчена. Вона триває, і від того, як держава роз’яснюватиме громадянам кожне нововведення, залежить його сприйняття. А в даному випадку і ефективність вкладання державних грошей.

Зустріч у форматі колективного інтерв’ю відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.