В Українському кризовому медіа-центрі відбувся Круглий стіл «Україна – Азербайджан. Стратегічне партнерство в умовах викликів глобальному світовому порядку. Діалог 4». Його головною темою стало обговорення рамок економічного діалогу.
«Незважаючи на складний порядок денний, ми повинні зберігати співпрацю у різних секторах, продовжувати культурний, освітній діалог, співпрацю між журналістами, експертами», – наголосила співзасновниця Українсько-Тюркського Центру Марина Гончарук.
Вона відмітила, що після повномасштабного вторгнення і блокування звичайних логістичних шляхів Україна і Азербайджан країни шукають нові можливості і рішення для того, щоб продовжувати торговельно- економічну співпрацю з відновлення темпів діалогу.
Азербайджан для України є стратегічним партнером. В цьому переконаний народний депутат України, співзасновник Українсько-Тюркського Центру Сергій Нагорняк. Він висловив щиру подяку за ту допомогу, яку ця країна надала впродовж двох років, і зосередився на нагальних потребах України.
«У наступний опалювальний сезон ми входимо ще у гіршій ситуації, ніж ми пережили між 2022 і 2023 роками. Тому сьогодні вкрай важливо поглиблювати економічне партнерство. Українська економіка відкрита для інвестицій, і особливо в частині енергетики. Внаслідок обстрілів частина нашої генерації знищена повністю. Швидкими рішеннями можуть бути будівництво сонячних електростанцій та вітропарків. Верховна Рада зробила все для того, що б ці проекти були інвестиційно привабливими», – підкреслив народний депутат.
Президент Українсько-азербайджанської бізнес асоціації “Терези” Джалал Гусейнов, звернувшись до ділових кіл в Азербайджані, спробував розвіяти певні міфи, які склалися навколо економічної ситуації в Україні.
«Україна тримає свій темп. У критичний момент вона встояла. Це стосується і банківського сектору. Це ми вважаємо великим показником в сфері економіки для потенційних інвесторів», – сказав він.
У той же час товарообіг з Азербайджаном у 2023 році по відношенню з позаминулим роком знизився. На це вплинули логістичні ланцюги, подорожчання перевезень, однак, і в цьому аспекти прослідковуються перспективи.
Одним з напрямків, в яких Азербайджан може допомогти Україні, є трудові ресурси, адже багато українських робітників воюють або будуть призвані до лав Сил оборони. Про те, які умови українське законодавство створило для залучення на ринок праці азербайджанців, розповів імміграційний адвокат, засновник та керівник юридичної компанії “Shams” Шамсі Магеррамов.
З його слів, сьогодні будь-який бізнесмен, який має бажання вести свою справу в Україні, може це легко зробити. Полегшили процес легалізації і зміни в міграційному законодавстві, які були внесені ще до війни. При цьому є всі умови для ще більшого покращення ситуації.
«Нещодавно у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає відміну дозволів на працевлаштування іноземцям в Україні. Ми розуміємо, скільки людей залишили Україну і скільки втратили можливість бути в повній мірі працездатними. З урахуванням цього, щоб підняти країну прийняття такого закону дуже важливо. Багато українських підприємств зможуть залучати спеціалістів різного рівня з різних точок світу», – відзначив Шамсі Магеррамов.
Під час Круглого столу також виступили засновник і генеральний директор компанії Soloha Group Ukraine-Azerbaijan Business Solutions, ресторатор, партнер #Wtech в Азербайджані Лідія Алієва-Шестак, заступник начальника департаменту “Бізнес послуги” Агентства Розвитку Малого і Середнього Бізнесу Азербайджанської Республіки Емін Абдуллаєв, директор Центру досліджень Південного Кавказу Фархад Мамедов, віце-президент Національної конфедерації організацій підприємців Азербайджанської Республіки Вугар Зейналов, президент громадської спілки “Український фонд енергоефективності та енергозбереження” Анар Рафієв, голова ради Союзу підприємців Азербайджану, Туреччини та України Алі Алієв.
