28 лютого Український кризовий медіа-центр організував фахове обговорення «Ключовий момент у геополітиці: позиції основних центрів впливу та прогноз післявоєнного світоустрою». За словами Голови правління центру, Посла України в США у 2015-2019 роках Валерія Чалого, метою заходу стало залучення провідних експертів до аналізу подій, що відбулись впродовж останніх двох тижнів – промов Президента США Джо Байдена, оголошення позиції Китаю, заяв країн Групи семи, проведення чергової зустрічі у форматі Рамштайну та безпекової конференції у Мюнхені. Все це, на думку, Валерія Чалого, дає можливість вже сьогодні окреслити майбутнє України і світу після закінчення війни.
«У нас багато сконцентровано навколо вступу України до Євросоюзу, але чи можливо це зробити, не маючи надійної системи безпеки країни? – запитав голова правління УКМЦ. – Потрібен прогноз ситуації, щоб зрозуміти, як діяти Україні. Хотілося б уникнути помилок прогнозування. Від цього залежить кількість ресурсів, задіяних для забезпечення сталого миру і подальші дії нашої країни».
У післявоєнній системі Україна потребує не тільки визначення своєї ролі як впливового суб’єкта міжнародної політики, а й вирішення питання оптимальної моделі її подальшої безпеки. Триває дискусія, і остаточного рішення поки що немає. Обговорюється як те, де мають пройти нові кордони безпечної Європи, так і те, чи буде мир сталим без українського членства в НАТО. В той же час, та схема гарантій безпеки, яка розглядається, не дає відповіді на багато питань щодо післявоєнного періоду.
В умовах російської військової агресії проти України пошуки відповідей на загрози гібридної війни гібридними ж засобами не завжди дають бажаний результат. Очевидно варто шукати на військові загрози насамперед війські відповіді і активніше обговорювати з партнерами можливість виробництва в Україні або отримання не тільки тактичних ракет, але і ракет середньої та меншої дальності.
Темі змін, що відбуваються як із країною-агресором, так і з колективним Заходом, з іншого боку, присвятив свій виступ Міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін.
Рік тому Росія вважалася світовим гравцем і трималася в умовній вищий лізі з Китаєм і Сполученими Штатами. В Кремлі вважали, що їх позиція непохитна. Але сюрпризом для нього стало те, що від початку війни Захід став колективним. Запровадження санкцій призвело до того, що російська економіка вже не буде такою, якою була до війни. Крок за кроком країна втрачає позиції, і сьогодні для російської збірної з футболу вже за щастя зіграти товариський матч зі збірною Іраку.
«На цьому тлі Китай доволі продумано і майстерно почав свою кампанію, яка має багато цілей. Наскільки я знаю, вони готувалися до цього як мінімум декілька місяців. Крім того, ми бачимо активність Індії і Бразилії. Це свідчення того, що незахідний світ переорієнтовується. Світ змінюється. Ми не будемо жити в тій самій системі світових відносин. Це може статися вже за п’ять років – прогнози різні. Це означає, що у нас є унікальний шанс. Оскільки все почалося з нашої війни з РФ, ми маємо не тільки моральне, але і політичне право на місце в майбутній системі. Навколо нас будуть відпрацьовуватись ідеї нової стратегії стримування і стратегічного послаблення Росії. Однозначно буде перезавантаження Центральної Європи. За 5-7 років ми побачимо її абсолютно іншою», – наголосив Павло Клімкін.
Ключовим компонентом безпекової парасольки у найближчому майбутньому Україна продовжує бачити членство в НАТО, але наскільки реально отримати цю парасольку? Що робить для цього держава і які фактори стримують шлях країни до Північноатлантичного альянсу. Народний депутат України, голова Постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв запевнив, що в цьому докладається чимало зусиль, але дискусія із партнерами частіше має закритий характер.
Він закликав до реалістичних прогнозів і вказав на зміну настроїв у Західному світі, де укріплюється думка про те, що автократичні країни не повинні від нього отримувати економічну вигоду. Росія і Китай, які вбудувалися в глобальні економічні системи, заробили на демократіях, і на отримані ресурси відбудували армію задля того, щоб потім погрожувати цьому Західному світу. Розуміння неприпустимості цього вже прийшло. Достатньо подивитись на Німеччину до 24 лютого і Німеччину зараз – в поглядах цієї країни відбулися тектонічні зсуви.
«Наша позиція стосовно вступу у НАТО чітка і зрозуміла – після завершення війни Україна повинна бути в Альянсі, – підкреслив Єгор Чернєв. Для цього 30 країн повинні сказати «так». І тут ми бачимо розподіл на три групи країн. До першої входять сусіди, які є найбільшими нашими прихильниками. Вони виступають за скоріший вступ до організації без ПДЧ. Друга група пропонує відкласти питання, посилаючись на необхідність завершення Україною реформ. Країни третьої групи взагалі говорять, що розгляд цієї проблеми взагалі не на часі».
На думку народного депутата України, після війни, коли Росія буде знаходитись в найслабшому з 1991 року становищі й не зможе тиснути на інші країни, буде дуже вузьке вікно можливостей, і Україна має його використати.
Валерій Чалий додав, що в цілому розділяє цю позицію, однак, лише заяв про те, що “ми вже фактично в НАТО”, і є взаємосумісність, нові озброєння та ефективна натренована армія недостатньо. Є ще багато внутрішніх завдань, які треба виконати, не даючи додаткових аргументів партнерам в затягуванні процесу. «Треба пам’ятати, що в НАТО вступають не армії, а країни», – зауважив голова правління УКМЦ.
В якості модератора зустрічі він надав слово іншому досвідченому дипломату, постійному представнику України при ООН (1997-2001; 2015-2018) Володимиру Єльченку. Чи можливо реформувати або осучаснити міжнародні організації, і в першу чергу ООН, адже вони були створені в тій глобальній політичній системі, якої сьогодні по суті вже немає?
З початку Володимир Єльченко привів вислів, за який, з його слів, свого часу отримав багато критики: «Реформувати ООН можливо тільки, якщо буде третя світова війна, адже і Ліга Націй і ООН були створені в результаті світових війн. І фактично така війна зараз йде, хоча немає тих форм, які ми звикли бачити в кінофільмах».
Він вважає, що ООН взагалі неможливо реформувати. Якщо система не працює, як її не реформуй, нічого не зміниш. Це стосується права вето, складу Ради безпеки та інших питань. Тому треба жити в цих реаліях і максимально використовувати наявні можливості цієї організації в таких аспектах, як гуманітарна допомога, обмін військовополонених та зернова угода. В цілому, експерт переконаний в тому, що Україна ще не вичерпала потенціал свого членства в цій організації.
«Верховній Раді та Офісу Президента можна подумати над тим, щоб укласти якусь декларацію про умовний Рамштайн+, прямо посилаючись на статтю 51 Статуту ООН, яка дає країні право на самооборону. Також було доцільно використати такий механізм ООН як принцип «Об’єднані заради миру». Його розробили ще напередодні війни у Кореї, і пізніше використовували в Іраку та Лівії.
Наприкінці заходу Валерій Чалий відзначив цінність проведеного діалогу, і підкреслив важливість того, аби дискусії щодо гарантій безпеки України, Європи та Світу загалом йшли не тільки в закритому режимі. Це серйозний предмет для внутрішнього обговорення в країні.
«Наші жінки і чоловіки воюють на фронті не тільки щоб захистити європейську безпеку, – нагадав дипломат. – Вони воюють за країну, яка має бути іншою – з більш стійким, швидким розвитком, і убезпеченою від будь-яких спроб в майбутньому від того, що зараз відчуваємо».
