За ініціативи ННІ «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в Українському кризовому медіа-центрі проведено круглий стіл “Доступ до професії вчителя: як здобути професійну кваліфікацію?”
Участь в обговоренні теми взяли представників університетів та Національного агентства кваліфікацій. Як зазначила модераторка заходу, проректорка Каразінського університету Лілія Гриневич, українське законодавство достатньо суперечливе щодо того, хто саме може бути вчителем і як здобувати професійну кваліфікацію.
«Але що є чітко описано, це, зокрема у статті дев’ятій Закону «Про вищу освіту», так це те, що має містити кожна освітня програма. Питання того, як відбувається акредитація освітньої програми, завжди важливе для університетів, адже вона засвідчує якість освітньої програми, і одна з норм, які порівняно недавно появилися і зараз дуже актуальна при акредитації, говорить про те, що освітня програма має визначати ті результати навчання, які дають право власне присудження освітньої, і якщо є, окремої професійної кваліфікації. Якими мають бути ці процедури і як повинні бути виписані в освітній програмі – одне з питань, що потребують обміну думками серед освітян», – запропонувала вона.
Стосовно проблематики присвоєння педагогічних професійних кваліфікацій на програмах фахової передвищої та вищої освіти були окреслені дві проблеми. Перша полягає в тому, що законодавство в цілому неповне, і не дає відповіді на окремі питання. Воно змінюється, іноді несподівано, містить окремі внутрішньо суперечливі норми.
«Друга особливість полягає в тому, що при працевлаштуванні на посаду педагогічних працівників на сьогодні законодавство не вимагає наявності саме педагогічної кваліфікації, – відмітив заступник директора Академії вчительства Каразінського університету Євген Ніколаєв. – Наприклад, на рівні повної загальної середньої освіти достатньо будь-якої вищої освіти за будь-якою спеціальністю».
Він також представив Проєкт Порядку присвоєння професійних кваліфікацій здобувачам Каразінського університету.
Заступниця Голови Національного агентства кваліфікацій Ганна Резнік звернула увагу на три основні компоненти підготовки будь-яких фахівців. Перша – наявність відповідного професійного стандарту. Саме він визначає вимоги до компетентностей фахівця, які слугують основою для формування і визначення професійної кваліфікації.
«Друга компонента, про яку ми завжди говоримо – це врахування вимог професійних стандартів в освітніх програмах. Нині ми скрізь кажемо про те, що освітня програма мала би включати всі ті компоненти, які містяться в професійному стандарті і обґрунтовуємо завжди тим, що це є так зване зменшення кваліфікаційного розриву тому що професійні стандарти розроблюють розробники. Якщо вони не є роботодавцями, розробники звертаються до роботодавця і з’ясовують, який все-таки фахівець нині потрібен ринку праці, і відповідні вимоги закладаються в професійний стандарт. І третя компонента, на якій ми завжди наголошуємо – це є розбудова мережі кваліфікаційних центрів”, – підкреслила Ганна Резнік.
За її словами, станом на сьогодні є заклади професійно-технічної освіти, які набули статусу кваліфікаційного центру. Також треба зазначити, що відповідного статусу набувають заклади вищої освіти.
Під час дискусії учасники ознайомились з міжнародним досвідом кваліфікаційного оцінювання, розглянули вимоги до якості іспиту, процедуру його організації та модель кваліфікаційного іспиту для майбутніх вчителів.
