Що відбувається на фронті? Чого очікувати від Сполучених Штатів? Якою має бути велика мобілізація? Такі питання стали предметом розмови головної редакторки Громадського радіо Тетяни Трощинської з військово-політичним експертом Євгеном Диким.
«Ситуація складна і динамічна на місцевому сленгу означає, що там йде заруба в режимі 24 на 7. Це не чотирнадцятий рік. Там немає такого: колись повоювали – колись пауза. Це близький контактний піхотний бій, який вважається найважчим боєм. Ти бачиш обличчя ворога. Хлопці і дівчата повзуть у брониках по багнюці під вогнем. Десь мають піднятись у повний зріст під вогнем, пробігти і заскочити в орківський окоп з автоматом в руках, і тільки там завершити роботу. Іншими словами, ворожі позиції беруться так, як бралися у Першу світову війну. Отак і воюємо повзводно і поротно не тому, що не вміємо інакше, а тому, що в тих умовах при абсолютній перевазі ворога в небі і мінних полях це, на жаль, єдиний спосіб воювати», – визнав експерт.
З його слів, коли захоплюють одну лінію орківських окопів, виявляється, що за цей час вони за 500 метрів встигли відкопати другу, і в неї вже відступають. «Ми то прориваєм оту лінію Суровікіна, але вона швидше прогинається, і відступає разом з нашим наступом», – додав Євген Дикий.
Замість того, щоб мудрувати над картами Deep State, краще згадати, хто з друзів, родичів, знайомих зараз там, і написати йому в месенджері він порадив не питати «Як ти?», а запитати, що твоєму підрозділу зараз бракує? У відповідь отримати список і спробувати це дістати.
На думку експерта, українці поступово мають дійти розуміння, що в цій війні перемога в подальшому залежитиме виключно від них.
«Путін, Трамп і Маск -це один психотип. Це однакові люди, в яких спільне світобачення. Такий собі вульгарний безграмотний варіант соціал-дарвінізму, де сильний жре слабкого. Різниця тільки в тому, що Маск і Трамп живуть в умовах демократичної системи, яка по руцям дає. Вони б хотіли мати такі можливості, які має Путін», – відзначив Євген Дикий.
Він говорить про те, що час забути республіканців часів Рейгана, і сприйняти оту бикоту, якою вони зараз є, як нову реальність. Все, що може зробити в цій ситуації Україна, це намагатись максимально підтримувати контакти із залишками старих республіканців і демократами, щоб всі з них її підтримували, а не відкололось ліве крило, яке має свої сентименти у бік росії.
За прогнозом Євгена Дикого, найбільше шансів за те, що з одного боку не буде повного скорочення допомоги Україні, але з іншого – не почують голос військових, які наполягають на різкому збільшенні нам допомоги.
«Той рівень підтримки, який є сьогодні, збережеться ще на рік, а далі ніхто нічого не гарантуватиме. Однак, рік в нас буде, і ми маємо цей час використати для того, щоб домогтися максимуму на фронті і вкласти все у виробництво боєприпасів і зброї. Розраховую на те, що не повторимо нашу помилку лютого 2022 року і не будемо до останнього дня сподіватися на хороший сценарій, а потім скажемо: «Ой, а в них вже отой Трамп!». Маємо зараз для себе сприйняти, що в них може стати «повний Трамп», – заявив він.
Що ж ще мають зробити в цій ситуації держава і суспільство, аби впоратись з таким викликом? Провести таку мобілізацію, яка б задовольнила усіх, вважає експерт.
«Ідеальний солдат – це людина у віці 25 -35 років в нормальній фізичній і розумовій формі. Достатньо сучасна, щоб володіти гаджетами і вміти швиденько їх застосувати. І таких бракує. До речі, якусь кількість таких людей змогли закликати у бригади наступу. Коли ж подивимось на середню мотопіхотну бригаду, побачимо переважно мужиків за 50, і це на жаль впливає. Навіть по собі суджу. В цій війні я вже не боєць і не можу бігати з автоматом, як бігав у чотирнадцятому», – відмітив Євген Дикий.
Він переконаний: треба відпустити додому тих, хто повоював вже півтора роки. Люди мають зрозуміти, що вони йдуть не назавжди.
«Поки жили уявленнями, що війна у нас умовно до року, можна було піти з думкою, що воюю до перемоги. Якщо перелаштовуємось на тривалу війну, а у нас немає іншого вибору, має бути значно ширше охоплення мобілізацією. Однак, люди мають розуміти, що рік вони повоювали і додому, а їх змінять інші», – заявив експерт, наголосивши на тому, що є критична потреба зробити це саме зараз. Це могло б суттєво змінити ставлення до мобілізації, як і настрої у тилу, оскільки їх створювали б сотні тисяч бійців, що повернулись.
