В Українському кризовому медіа-центрі відбулось публічне обговорення стратегії Українського культурного фонду на 2023-25 роки. Разом з представниками фонду в ньому взяли участь державні службовці, митці, відомі експерти в питаннях формування і розвитку національного культурного простору.
Відновлення і розвиток через культуру і креативність є головною тезою стратегії фонду на з 2023 по 2025 рік, підкреслив провідний фахівець сектору аналітики УКФ Тарас Самчук. Стратегічними цілями інституції на середньострокову перспективу він назвав:
- Актуалізацію об’єднавчого потенціалу культури у захисті та формуванні цілісної національної ідентичності
- Посилення авторитетності культури як соціального інституту та утвердження її активної ролі у процесі відновлення та розвитку України
- Інституційну розбудову та розвиток УКФ
- Просування української культури в міжнародний культурний простір
Заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Галина Григоренко ознайомила з тими змінами, які пропонується внести в закон про Український культурний фонд. Разом з тим, вона звернула увагу на те, що це ще не фінальний текст. Попереду робота з народними депутатами. Щодо самого тексту, то він буде опублікований на сайті міністерства.
«Це не є стратегією культури і державної політики в цій сфері, а один з інструментів такої політики, підтримка гравців сектору через надання фінансування для реалізації проєктів», – наголосила Заступниця Міністра культури та інформаційної політики.
Думку з приводу стратегії УКФ висловила і колишня заступниця міністра Лариса Петасюк. Вона зазначила, що в законопроєкті необхідно чітко прописати можливості і підстави для його розробки і впливу громадськості та культурної спільноти, яка зараз ініціювала обговорення стратегії.
«В цьому законопроєкті визначено, що стратегія УКФ стоїть поряд із Конституцією та іншим законодавством. Якщо ми ставимо її на рівень цих нормативних актів, треба визначити конкретний порядок її розробки, строки прийняття, а пріоритети мають бути складовою цієї стратегії», – наголосила Лариса Петасюк.
Кінорежисерка, член Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, творчого об’єднання Вавилон’13 та Асамблеї діячів культури України, керівничка громадської організації “Новий Донбас”Лариса Артюгіна згадала, як створювався Український культурний фонд.
«Не всі добре пам’ятають події 2014 року, коли в стінах міністерства культури було створено Асамблею діячів культури України, яка на перших зборах об’єднала фактично всю спільноту. Більше 500 людей намагалися тоді поміститись у підвалі», – розповіла вона.
На думку спікерки, ідея зміни парадигми культури була змінена у тому числі і через створення Українського культурного фонду. Принциповою позицією було те, що він має стати незалежною інституцією, а не ще одним департаментом міністерства культури.
«Якщо ми говоримо про те, що ця стратегія є документом на короткострокову перспективу, вона має бути абсолютно конкретною. На жаль, той документ, який був презентований, занадто загальний. Там багато правильних і розумних речей, але вони сформульовані таким чином, що радше звучать як візійні і можуть бути частиною якогось загального візійного документу на 20 років наперед», – зазначила кандидат історичних наук, завідувач Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України, старший науковий співробітник Національного музею Революції Гідності Вікторія Колеснікова.
Власним поглядом на предмет обговорення поділився експерт з довготермінових стратегій засновник аналітичного центру pro.mova, учасник Несторівської групи Євген Глібовицький.
«Нам треба визначити організацію у сфері культури, яка має притомні ціннісні рамки і доволі широке бачення, щоб від іменні цієї організації можна було здійснювати постійний нагляд за процесом. Якщо такої організації немає, її треба створити. Зараз є багато людей, які могли б вкласти свій досвід», – підкреслив він.
Підсумки дискусії підвела модераторка зустрічі, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Академічна директорка МВА програм Edinburgh Business School at House of Knowledge Наталія Кривда.
«Очевидно, що між законом про УКФ і його стратегією має бути кореляція, – підсумувала вона. – Крім того, і з цим всі згодні, в стратегії треба розрізнити візіонерські речі і операційні. В цьому плані можливо є сенс взагалі розділити на дві частини. Також учасники обговорення пропонують включити в стратегію фонду ургентні речі, війну і ті завдання, які ставить ця ситуація перед нами».
В заході також взяли участь заступниця виконавчого директора з організаційного розвитку УКФ Ірина Осадча, заступник виконавчого директора, член Дирекції фонду УКФ Дмитро Решетченко, колишня заступниця міністра культури, молоді та спорту, Народна депутатка України 8-го скликання Ірина Подоляк, культурна менеджерка, представниця УІ у Франції, співзасновниця Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак і перша виконавча директорка УКФ Юлія Федів.
