Цьогоріч серед авторів, які претендують на здобуття премії імені Шолом-Алейхема, що присуджується письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам за кращі літературно-мистецькі твори з популяризації духовно-культурного надбання українського та єврейського народів є ім’я Ярослава Карпця. Таким чином відзначена його книга “Феєрія духу”, в основу якої покладено щоденник поета Павла Тичини. Завітавши до Українського кризового медіа-центру для участі у циклі «Навколо книги», письменник пояснив, чому обрав саме таку ідею для свого твору.
«Цей проект мав з’явитися ще в 2021 році, але ковід і війна завадили тому, щоб він вийшов. Я тоді співпрацював з літературним меморіальним музеєм – квартирою Павла Тичини в Києві і працював редактором в журналі «Дніпро». У 2021 році було 130 років з дня народження Павла Тичини. Я запрошував науковців з музею, щоб вони розповіли про збірки Павла Григоровича. Потім була дуже цікава виставка плакатів на вірші Тичини, і я зрозумів, наскільки він був геніальною постаттю», – згадує Ярослав.
З його слів, у своїй книзі він намагався трошки його осучаснити.
«Наприклад, хотіли б ви дізнатися, що Тичина написав би у Facebook? Я хотів би, щоб автор продовжувався в соціальних мережах, і зробив хештег «ПавлоТичина». Ставив його на вірші, було активне їх обговорення, і воно лягло в основу останніх розділів видання. Я вважаю, що ми маємо повертатися в двадцяте століття і досліджувати наших класиків, по-новому їх оцінювати», – переконаний автор.
Йому також хочеться, щоб Тичина був живий та впливав на молодь і суспільство загалом.
«Ми створили творчу лабораторію з фаховим коледжем мистецтв та дизайну КНУТД і я прийшов в університет, розповів викладачам дизайну, що мені хочеться зробити цю книгу і студенти радо відгукнулися на цю пропозицію», – говорить він в продовження теми.
Щодо політичної позиції Тичини, то Карпець через війну не хоче занурюватись в цю складну і дискусійну тему. Його більше цікавлять особливості цієї постаті.
«Академік, художник, публіцист, міністр освіти, який допомагав школам після страшних руйнувань Другої світової війни. Йдеться насамперед про видатну постать, від якої насправді можна багато чого взяти. От уявіть, людина без Гугла, без додатків вивчила понад 40 мов. Таких людей як Тичина немає в нашій сучасності», – вважає письменник.
Ярослав Карпець відомий і завдяки громадських проєктам. Найбільш відомий з них – «Книжкові сили України». Він існує у Фейсбуці, в ньому є 13 000 користувачів. В основному це громадські діячі, письменники, сільські бібліотекари. Основна мета проекту – поповнити фонди сільських бібліотек, щоб і діти і люди похилого віку в селах читали книги сучасних авторів українською мовою.
Автор зізнається, що для нього пріоритетом є поширення книг українською мовою.
«Щоби наша нація була освічена, розумна і культурна», – пояснив він ціль своїх зусиль з просування «Книжкових сил України».
