В рамках проєкту “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) за підтримки Європейського Союзу в Українському кризовому медіа-центрі відбувся захід «Європейська інтеграція: просто про складне».
В очікуванні рішення про початок переговорного процесу українські журналісти і комунікаційникі хочуть отримати дедалі більше інформації про те, куди прямує Україна, і на якому відрізку цього шляху знаходиться. Тому в прес-центр УКМЦ для надання відповідних роз’яснень запросили голову Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванну Климпуш-Цинцадзе. Ось що вона розповіла.
Як працюють інститути Європейського Союзу
В європейських інституціях як в будь-якій європейській державі де-факто є виконавча, судова і законодавча влада, хоча законодавча функція певною мірою видозмінена. Вона розділена між трьома органами – Європейським парламентом, Європейською комісією як виконавчим органом і між Європейською радою як представництвом усіх країн-членів.
Будь-який документ, директива, регламент, який ми будемо з вами застосовувати в себе, проходять оцей великий шлях політичної дискусії про те, як погодити цю позицію, так званий тріалог між Європейським парламентом, Європейською комісією і Європейською радою, тобто всіма країнами членами.
Європарламент
Всі ті, кому не байдужа європейська інтеграція, наше майбутнє і розуміння того, наскільки ми далі можемо розраховувати на підтримку ЄС, дуже уважно слідкують за тим, як пройдуть вибори в Європейський парламент, тому що це якраз та інституція, яка протягом двох останніх своїх скликань була найбільш проукраїнською.
Це була перша інституція, яка сказала що Україні треба надати кандидатський статус, і вона першою закликала не просто до замороження російських активів, а до вилучення і використання їх на допомогу Україні. Тому для нас дуже важливо, яким буде склад наступного Європарламенту.
Вся соціологія говорить про те, що центристські партії швидше за все всі разом зберуть ту більшість, яка і далі буде формувати той же голос на підтримку України. Ми розраховуємо, що підходи Європейського парламенту до нашої країни зараз не зміняться. Але ми також розуміємо, що точно зросте кількість праворадикальних, консервативних і ліворадикальних сил в Європейському парламенті.
В залежності від того, яким буде цей політичний орган, сформується і Європейська комісія, бо вона буде мати за очільника ту людину, яка представлятиме найбільшу політичну силу.
Рада ЄС
Рада Європейського союзу може засідати на рівні глав держав і урядів, на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, міністрів охорони навколишнього середовищ – тобто всіх секторальних міністрів охорони, і навіть послів країн – членів ЄС.
Ми з вами бачимо, наскільки часто Угорщина, на жаль, бере в заручники не тільки наші інтереси, а і інтереси самого Європейського Союзу. На сьогодні не маємо продовження використання коштів з Фонду з Європейського фонду миру для України на закупівлю зброї, немає остаточного рішення про те, що хоча би відсотки накопичень від російських активів використовувати для України. Маємо купу таких речей, але повинні з вами теж розуміти, що в Європейському Союзі є країни, які радо користуються тим, що Угорщина сьогодні займає таку жорстку відкриту позицію. Вони радо ховаються за цією позицією і думають, як добре, що їм не доводиться бути на перших ролях у цьому процесі.
Про голосування в ЄС
Більшість питань, які стосуються розширення, а це те, що нас буде цікавити, на жаль вирішуються консенсусом, тобто одностайністю, і це для нас зараз найбільший виклик. Однак, в ЄС починає розгортатись дискусія навколо можливості переходу від ухвалення рішень консенсусом до кваліфікованої більшості. Принаймні на рівні безпекових і зовнішньополітичних рішень.
Що таке переговорна рамка
Європейська комісія як виконавчий орган у взаємодії з Європейським парламентом запропонувала підхід, за яким можуть відбуватися перемовини з Україною стосовно механіки цього процесу. До України буде застосовуватися підхід не перемовин за окремими главами, як це відбувалося до країн Центральної та Східної Європи, а за так званими кластерами. Це буде поєднання кількох глав, які поєднуються тематикою, впливом. Наприклад, умовно там буде йтися про конкуренцію, право інтелектуальної власності, якісь підприємницькі речі.
Іншими словами, це загальні підходи до того, в який спосіб покрокове будуть відбуватися перемовини з Україною. Це не про деталі, а про правила, відповідно до яких Європейський союз буде вести перемовини з Україною щодо членства.
Як журналісти можуть вплинути на міжнародну торгівлю
Учасників заходу було ознайомлено з кейсом Національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua, який доводить, що навіть місцеві в Україні здатні впливати на вирішення питань в Європейському Союзі. Деталі розповіла керівниця інноваційних проєктів мережі Наталія Пахайчук.
“Оскільки блокування кордону відбувалося безпосередньо на нашій території, це впливало на життя наших читачів. Ми неодноразово знаходили фермерів, які страждали, чи перевізників, котрі за день простою отримували шалені збитки. Ця тема була для нас не просто популярною. Вона була дуже чутлива. І тому вирішили її висвітлити дещо глибше. Ми розуміли, що в основі польських протестів йдеться не якісь непорозуміння чи зловживання України, а про суттєвий вплив Росії на групу людей, які блокують наші кордони. Отож поїхали подивитися, як виглядає рух через польсько-російський кордон. Відправили нашу знімальну групу дослідити це питання, підготувалися, вивчили статистику товаропотоку, дізналися, куди він їде. Зупинилися в прикордонному містечку, де є залізничний пункт пропуску і назнімали вагони зі скрапленим газом, вугіллям – товарами, на яких Росія собі заробляє на війну з Україною. Але нам не дали добратися далі. Наших журналістів затримали польські правоохоронці, протримали дуже довго і депортували”, – розказала медійниця.
Через інцидент із депортацією піднявся дуже великий галас на міжнародному рівні, і ця історія підсилила увагу до торгівлі між Європейським Союзом та Росією. Питання про ембарго і підняття квот на торгівлю зерном, олію та іншим з Росією стало гострішим. В результаті на початку цього місяця вже повідомили, що є рішення Єврокомісії, яке це питання вирішує.
У поміч журналістам і комунікаційникам
Фахівець із комунікацій УКМЦ Андрій Климчук представив два проєкти, які можуть допомогти журналістам і працівникам комунікаційних команд органів влади знайомитись з актуальним контентом стосовно питань євроінтеграції.
«Ми ще коли працювали в уряді, усвідомлювали брак цієї комунікації і брак інформації, зібраної в одному місці. З цієї причини створили Євроінтеграційний дайджест. Ми його запустили для того, щоб спростити життя журналістам.
Крім того він розповів про ютуб-канал ЄвроSapiens, який веде Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Він був створений саме для того, щоб ці складні процеси пояснювати з перших уст. Там за підтримки фонду «Відродження» розпочався випуск відео інтерв’ю із людьми, які свого часу інтегрували свої країни в Європейський Союз».
