У розмові на тему Голодомору 30-х років із журналістом видання «Східний варіант» доктор історичних наук, професор, завідувач відділу дослідження голодомору та штучних голодів у Національному музеї Голодомору-геноциду Дмитро Білий нагадав про закон про 5 колосків, який набрав чинності 7 серпня 1932 року.
«Якщо мати йшла вздовж дороги, й зривала жменю колосків для своїх дітей, її за це могли розстріляти або позбавити волі на 10 років. Станом на 1 травня 1933 року, за офіційною інформацією, було винесено 10 тисяч вироків, із них був 301 розстріл. Але це абсолютно неповні дані…” – вважає експерт.
З його слів, дітей намагалися врятувати, тому їх масово залишали в дитячих будинках. Проте малечу і там не годували, тому вони гинули від голоду. Це відбилося на наступних роках, коли перші класи в школах були без учнів й учениць.
“Не можна не згадати про те, що були намагання спротиву. Збиралися організації, які писали листівки та намагалися їх поширювати. Проте спротив був приречений… За кількістю репресованих Донеччина та Луганщина ледь не перевищувала інші регіони України. Терор був розгорнутий дуже страшний стосовно цих територій …” – відмітив Дмитро Білий.
