У 2022 році за участі Національної платформи стійкості і згуртованості були проведені глибинні інтерв’ю з нашими співгромадянами у 12 країнах світу. Ці матеріали лягли в основу якісного дослідження «Наші за кордоном. Тимчасовий захист від війни: практика та виклики». Його результати, а також комплекс проблем, з якими українці стикаються за кордоном, стали темою публічного обговорення «Українські біженці в країнах ЄС: залишитися чи повернутися?», що відбулось в Українському кризовому медіа-центрі.
«Україні важливо підтримувати зв’язки з нашими громадянками і дітьми. Демографічні, соціальні, подекуди політичні наслідки ми будемо ще аналізувати. Сьогодні рано робити остаточні висновки. Дослідження – це те, що бачили і продовжуємо бачити. Воно про те, як працювала директива ЄС, прийнята у березні минулого року, з якими викликами ми стикалися», – підкреслила на початку зустрічі співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко.
Вона відмітила, що цей документ можна використатися як своєрідний мануал для тих, хто в різних європейських країнах працює з нашими співгромадянками за кордоном.
«Європа по суті стикнулася з першим практичним виконанням власної директиви, яка стосується тимчасового захисту, і це для неї цінний досвід», – додав аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Мирослав Лаврінок.
Завданнями проєкту було дослідити причини та умови переміщення до європейських країн, визначити умови перебування, особливості, проблеми після переміщення, а також сформувати основні рекомендації для європейських урядів та української влади задля вирішення наявних проблем і подальшої підтримки українок в Європі.
«Українська міграція зумовлена лише російсько-українською війною. Українці не планували їхати за кордон, не готувались до цього, не вивчали особливості країн, куди потрапили. Отже, були не обізнані з особливостями законодавства країни, яка приймає – такий основний висновок дослідження», – зазначила експертка Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Каплан.
З її слів, Україна та українки дуже вдячні передусім країнам ЄС за підтримку і прихисток. Втім, за іншим висновком з дослідження, створені умови не в повній мірі забезпечують стабільну соціально-економічну основу для тимчасового перебування українців за кордоном. Це стосується постійних соціальних виплат, пільгових умов для оренди житла і реалізації права на працевлаштування.
Про специфіку експертної роботи з результатами дослідження розповіла спеціалістка з питань нормотворення Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Семьоркіна.
«Ми проаналізували відповіді респонденток, імплементаційне рішення 2022 року, директиву 2021 року і основні міжнародні документи з прав людини. Надали спільні рекомендації для уряду України, органів Європейського Союзу та уповноважених органів країн-членів. Другий блок рекомендацій стосується виключно уряду України, який за конституцією має зобов’язання турбуватися про своїх громадян за кордоном», – відмітила спікерка.
Дослідження проводилось у ФРН, Франції, Італії, Іспанії, Швейцарії, Бельгії, Словаччині, Польщі, Чехії, Латвії, Литві та Австрії. З литовським досвідом прийому і захисту українців учасників дискусії ознайомила голова Департаменту у справах національних меншин (Литва) Віда Монтвідайте.
Вона повідомила, що минулої весни було прийнято понад 80 тисяч біженців з України. Через рік кількість знизилась до 50 тисяч.
«Це важке завдання – одночасно підтримувати стількох людей, стійкість нашої литовської громади і боротись із стереотипами які є, пропагандою і фейковими новинами, якими нас закидає Росія», – відзначила Віда Монтвідайте.
У самій Литві на цю тему було проведено невелике опитування. За його результатами, 40 % литовців повністю погоджуються з твердженням, що Литва має прийняти якомога більше біженців з України допомагати їм по максимуму.
Опитали і українців. 87 % з них не відчули жодної дискримінації за національністю чи мовною ознакою. То й же відсоток каже, що литовська громада дуже позитивно ставиться до українців. Щодо мотивації лишатись, половина вважає, що цьому може перешкодити незнання мови.
В публічному обговоренні «Українські біженці в країнах ЄС: залишитися чи повернутися?» також взяли участь завідувач сектору міграційних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Олексій Позняк, директор Департаменту моніторингу додержання прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України Ірина Калупаха, економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина та активіст Олег Войчек, який прокоментував ситуацію з українськими біженцями у Чехії.
