Кримський інститут стратегічних досліджень – незалежна платформа, яка об’єднує науковців, фахівців з пам’яткоохоронної діяльності, істориків, археологів, культурологів, юристів з міжнародного гуманітарного та кримінального права, міжнародного права прав людини, громадських діячів.
Одним з напрямків діяльності інституту є документування порушень проти культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях. Завдяки цій роботі та об’єднанню зусиль громадських активістів, урядовців, правників Україні вдалось заявити про себе у міжнародному вимірі. У червні у штаб-квартирі ЮНЕСКО під час 10-ї сесії Генеральної асамблеї держав-учасниць Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини українську делегацію вперше обрали до Всесвітнього комітету.
Тому, які перспективи це відкриває нашій держави, а також стану об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях, була присвячена пресконференція “Культурна спадщина України під час війни: посилення голосів українських експертів”.
«Ми проводимо дослідження, які пов’язані з моніторингом стану захисту та захищеності об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей і пропрацьоваємо тенденції розвитку в даній сфері в тому числі через призму міжнародного гуманітарного права», – розповіла проєктна менеджерка Кримського інституту стратегічних досліджень Ельміра Аблялімова,
В цьому Інституту допомагають партнери. Серед них програма сприяння громадській активності «Долучайся», яка реалізується в Україні з 2016 року. Зі слів провідної фахівчині з питань культури та мистецтва Ліни Романухи, у фокусі Програми – підвищення громадянської освіти і створення коаліції щодо максимального залучення громадського суспільства до контролю провладних інституцій.
«Ми підтримуємо громадські організації, які займаються оцифруванням документації, збором доказової бази для фіксації російських злочинів проти культурної спадщини. Також намагаємося бути таким містком між різними стейкхолдерами в цьому процесі між, донорами і державним сектором», – додала вона.
Своєрідним закріпленням результатів роботи Кримського інституту стратегічних досліджень та його партнерів на внутрішньому рівні стала липнева міжнародна конференція під назвою «Захист культурної спадщини та протидія культурному стиранню в умовах збройного конфлікту: нові виклики та досвід України».
«Під час цього заходу говорили про охорону культурної спадщини, документування культурних втрат, наскільки релевантними є існуючі інструменти міжнародного права в частині саме документування фактів культурного стирання», – розказала проєктна менеджерка.
Також Ельміра Аблялімова відмітила співпрацю і підтримку Міністерства культури та Міністерства закордонних справ у роботі з ЮНЕСКО. Про те, як Україна дебютовала на Всесвітньому комітеті, розповіла представниця Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ліна Дорошенко.
«Нам довелося протягом чотирьох днів дуже гостро відстоювати формулювання повномасштабного вторгнення як прямої загрози для об’єктів культурної спадщини. Завдяки експертній допомозі Дмитра Коваля та команди Кримського інституту стратегічних досліджень в цілому нам вдалося домогтися того, що у вперше в офіційних документах комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО речі називаються своїми іменами. Тобто повномасштабне вторгнення Російської Федерації як загроза для збереження та захисту культурної спадщини. Україна вперше в Комітеті всесвітньої спадщини і такий наш дебют показав, що протягом наступних трьох років нам треба потужно готуватися для того, щоби доносити правду і показувати, як руйнується культурна спадщина в Україні в контексті війни», – наголосила Ліна Дорошенко.
З її слів, станом на зараз в Україні пошкоджено або зруйновано 1147 пам’яток культурної спадщини, і це не враховуючи культурної інфраструктури.
Ще одним партнером Кримського інституту стратегічних досліджень виступила Українська асоціація міжнародного права. Її президентка Ольга Буткевич подякувала за цю співпрацю, тому що не можна її проводити лише на основі юридичних знань, розуміння міжнародного права. Необхідні додаткові знання музейників, спеціалістів з археології, спеціалістів з питань культури.
Подальшу роботу Асоціація планує вести в трьох напрямах.
«Перший – це ми зараз проводимо дослідження, аналіз відповідності законодавства, організаційних і інституційних кроків, які вживає Україна її міжнародно-правовим зобов’язанням у сфері захисту культурної спадщини і культурних цінностей. Другий дуже проблемний момент – це відсутність в Україні реальних реєстрів культурних цінностей. Передусім це стосується тих культурних цінностей, які знаходяться в музеях не національного значення. Якщо ці музеї знаходяться на окупованій території, ми не знаємо, скільки було вивезено чи знищено. І третє – які інституційні чи організаційні зміни потрібно прийняти для того, щоб дотримуватися тих заходів, які вимагаються конвенціями», – зазначила Ольга Буткевич.
Певним підсумком цієї роботи буде науково-практична конференція, яку планується провести в першому кварталі 2025 року.
