В Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг-презентація інформаційної кампанії з протидії насильства над жінками «Вільні.Сильні.Незламні». Ціллю проєкту за словами координаторки Громадського альянсу “Політична дія жінок” Ірини Тишко був показ жінок, пов’язаних солідарністю у боротьбі проти гендерно зумовленого насильства, демонстрація їх незламності, стійкості і віри в свої сили.
«Кожна з наших героїнь стає на бік тих жінок, які чинять опір різним формам насильства, – пояснила спікерка. – Захист прав жінок в українському суспільстві не може ставати на паузу. Це і домашнє насильство, і насильство, що чиниться в умовах війни, а також сексизм та дискримінація. Вперше в історії бойового танцю аркан його танцюють жінки разом з чоловіками. Цим хочемо показати, що жінки вибороли своє право танцювати бойовий танок. Вони ламають стереотипи і в багатьох історіях є першими».
Одна з учасниць кампанії – Олена Наумова. Ця волонтерка стала відомою завдяки тому, що в часи окупації Херсону не боялася виходити в ефір, закликала чинити опір, тримала стрій і підтримувала інших.
На її думку, чоловіки не проходять такі іспити, як жінка: жінка-воїн, жінка-берегиня, жінка-мати, жінка під обстрілами та на окупованій території захищає свою родину.
«Наші херсоночки – неймовірний народ. В той скрутний час, коли держава, на жаль, не могла допомогти, ми об’єднувалися невеликими групами, створювали мережу блогерства, волонтерили. Я могла з чистою совістю підійти до пенсіонерки, матері, одиначки і вручити їй гроші або продукти і сказати: «Оце від наших українців». У відповідь на це жінки завжди плакали», – поділилася вона спогадами про те, як вдавалося підтримувати жінок у Херсоні.
Інша учасниця кампанії – Марина Сезова. Вона служить снайперкою в Збройних силах і вважає, що після того, що наші бійці побачили на фронті і що пережили, і як цінують рідних та близьких, а також зв’язки з ними, вони ніколи не будуть здатні на домашнє насильство. І це безумовно стане позитивом після війни. Щодо дискримінації за гендерними ознаками в українській армії, то жінка з ними не зіткнулася.
«Скоріше, це бажання якось захистити та вберегти, – додала Марина Сезова. – Можливо, через те, що від початку тобі трохи не довіряють. І тоді треба довести, хто ти є, і на що ти здібна. Після цього стаєш таким саме побратимом, на тебе розраховують».
«Часто жінки вагаються, не вистачає впевненості у прийнятті рішень. Насправді їм дуже не просто між собою налагодити довірливі стосунки. Лише кризові ситуації нас мусять стати договороздатними», – таку думку під час презентації висловила голова ГО “Українська жіноча варта” Олена Білецька.
Очолювана нею організація побудована на принципах солідарності вчить жінок самозахисту. Принципів п’ять: солідарність, співпраця, безпека, порука і довіра.
«Нашим бійчиням, які йдуть воювати, теж важлива ця солідарність і підтримка. І розуміння і повага, на якій будуються всі рухи і кроки вперед», – пояснила Олена Білецька.
В рамках інформаційної кампанії з протидії насильства над жінками «Вільні.Сильні.Незламні» впродовж березня будуть презентовані історії п’ятьох жінок. Це історії про те, як вони можуть взяти за руку свою посестру і допомогти боронити себе в суді або вдома, як знаходити виходи із скрутних ситуацій.
