Здобуття незалежності у спогадах сучасників

Напередодні Дня незалежності України в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг «День Незалежності: історія та символізм в умовах війни», в якому взяли участь народний депутат ВР України 1- 4 скликань, Міністр охорони навколишнього середовища (1992-1995 рр.) та Міністр екології та ядерної безпеки (1995-1998 рр.) Юрій Костенко, народний депутат ВР України I, II, III скликань, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, член-кореспондент Національної академії правових наук України Василь Костицький та координатор акції «Ланцюг Єдності» Ігор Пінчук.

«Щодо ціни незалежності, до перші дзвіночки що собою уявляє тоталітарна країна СРСР у військовому вимірі ми чітко усвідомили під час путчу 19 серпня 1991 року», – сказав Юрій Костенко, додавши, що в той час як член Народного Руху України він чітко розумів, що Україна повинна рухатись не тільки до ліквідації комуністичного режиму, але й до своєї незалежності».

До цього демонстрації, протести, які активно підтримувала громадськість України, хоча і супроводжувались репресивним діями з боку радянської влади, але відчуття, що тоталітарна машина спроможна використати проти власного народу збройні сили, не було.

«19 серпня разом з деякими представниками Народної Ради (опозиційної меншості) я був у нашому парламенті. Там я побачив, як комуністи себе поводили. Розгублені, обличчя землисто-жовтого кольору, руки тряслися. Надвечір стало зрозуміло, що тривожна ситуація розгортається і в Україні. З’явилися патрулі, «беркута», командуючий Київським військовим округом Варєнніков з погрозами приїхав до Кравчука», – згадав Юрій Костенко.

Чи був тоді шанс у радянського режиму закріпитися і повернутися в ті сталінські умови? З таким питанням модератор заходу Ігор Стамбол звернувся до Василя Костицького.

«На той час відновлення незалежності стало елементом менталітету духовних прагнень всього українського суспільства. Я бачив, що була можливість застосувати зброю, і все компартійне керівництво дійсно було розгублено. Звісно органи безпеки інформували про настрої у суспільстві. Однак, всі розуміли, що в разі спроби воювати з народом це перетвориться у громадянську війну, і я не думаю, що армія залишилися на боці партійного режиму і КДБ. Референдум 1 грудня 1991 року цей мій висновок лише підтверджує», – зазначив гість.

Василь Костицький також підкреслив, що вже у травні 1991 року в Івано-Франківську відбулись установчі збори Української асоціації правників, в яких він взяв участь, і на цих зборах було обрано курс на незалежну Україну.